1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Спадкування при полімерній взаємодії неалельних генів

Спадкування при полімерній взаємодії неалельних генів

Коли стан ознаки визначається сукупною дією декількох неалельних генів, кожен з яких в силу диплоїдності еукаріот представлений в генотипі соматичних клітин парою алелей, причому дія цих генів характеризується адитивним (що додає, додавати, кумулятивним: від англ .: additive – допомагає наростити) фенотипическим ефектом, в поколіннях організмів зустрічаються особини з різним ступенем вираженості спостережуваного ознаки, що залежить від сумарної дози алелей відповідних генів.

Вище розглянуто приклад полигенного полімерного успадкування такої ознаки, як ступінь пігментації шкірних покривів людини, в розвитку якого беруть участь чотири неалельних гена (чотири пари алелей). У розвиток того, про що у зв’язку з цим прикладом уже говорилося (див. П. 4.3.3.1), відзначимо, що в шлюбі мулата і мулатки, гетерозиготних по всіх чотирьох генам (генотипи батьків однакові – Р1р1Р2р2Р3р3Р4р4) і внаслідок цього утворюють кожен 24 = 16 типів гамет, серед дітей 1/256 частина характеризується ймовірністю мати максимально пігментовану шкіру, ще 1/256 частина – мінімально пігментовану шкіру, тоді як решта – це діти з проміжними значеннями інтенсивності пігментації шкірних покривів (див. рис. 4.17).

Відомі приклади, коли домінантні і рецесивні алелі полигенов обумовлюють розвиток різних варіантів ознаки. Так, в генотипі рослини «грицики» присутні два гени, спільно контролюючих така ознака, як форма стручка. При схрещуванні дигетерозигот за вказаними генам (рис. 4.40) серед нащадків спостерігається розщеплення за фенотипом у відношенні 15: 1, де 15/16 потомства має від одного до чотирьох домінантних алелів відповідної пари генів (один фенотип), а 1/16 не має в генотипі домінантних алелів взагалі (інший фенотип).

ПОДІЛИТИСЯ: