Систематика тварин

Систематика тварин – це наукова класифікація тварин, яка дуже схожа з класифікацією рослин. Як і рослини, всі тварини одного виду близькі за будовою.

Це не випадково: систематика залежить від:

  • близького споріднення;
  • походження від загального предка.

Тварини одного виду ведуть однаковий спосіб життя і в природі живуть на певній території, можуть схрещуватися і давати плідне потомство, схоже по будові й способу життя з батьками.

Основна систематична одиниця – вид.

Близькі види тварин об’єднують в роди, близькі роди – в сімейства. Подібні сімейства об’єднують в загони, а загони – в класи.

Найбільш велика систематична одиниця (таксон) – тип, який включає в себе кілька споріднених класів.

Систематичні одиниці вперше були запропоновані шведським вченим К. Ліннеєм (1707-1778). Його систему називали штучною, так як вона об’єднувала організми тільки лише на основі схожості (подібності).

Сучасна система називається природною.

Вона заснована на всебічному вивченні тварин, встановленні ступеня і походження. У відповідності зі строго науковою системою, будь-який вид тварин в системі органічного світу займає певне положення. Наприклад, розташування домашньої собаки таке:

  • царство – тварини;
  • тип – хордові;
  • підтип – черепні;
  • клас – ссавці;
  • загін – хижі;
  • сімейство – собачі;
  • рід – собака;
  • вид – домашня.

У систематиці окремих груп тварин виділяються ще й допоміжні категорії (таксони), назва яких починається з приставок “під” або “над”: підтип, підряд і т. д. Наприклад, у царстві тварин виділяються два підцарства: одноклітинні і багатоклітинні.

Як і у рослин, у систематиці тварин прийнята бінарна номенклатура (подвійна назва), а також назва їх латинською мовою.

Посилання на основну публікацію