Синьозелені водорості

Синьозелені водорості (Cyanophyta) – найдавніша група організмів з примітивною внутрішньою будовою клітин, для яких характерна схильність до міксотрофного (внутрішнього) живлення. Ця ознака зближує їх з тваринним світом. Крім прокаріотичної будови клітин, вони характеризуються специфічним комплексом асиміляційних пігментів та цілковитою відсутністю джгутиків, справжніх ядер і хроматофор. За архитривалий вік свого існування ці організми майже не ускладнилися і не збільшилися, їхні розміри мікроскопічні. Вони існують як одноклітинні індивідууми (кокоїдні), так і багатоклітинні – трихомальні, або колоніальні нитчасті форми. Розмноження синьо-зелених водоростей вегетативне, рідше спорове.

Синьозелені водорості називають ще ціанобактеріями й архе-бактеріями. Саме ці організми відіграли суттєву роль у збагаченні первинної атмосфери Землі киснем. Вони активні учасники процесів формування й руйнування гірських порід та ґрунтів. Серед них відомі азотофіксуючі, токсичні та їстівні форми.

Середовищем життя синьозелених водоростей є здебільшого прісні водойми та перезволожені ділянки суходолу. Ті нечисленні види, що живуть у морях, за певних умов можуть масово розмножуватися і спричинювати зміну кольору води. Масове розмноження прісноводних видів зумовлює так зване “цвітіння води” і призводить до непридатності для споживання, навіть загибелі худоби, якщо вона п’є таку воду. Такі явища простежуються в евтрофних (багатих поживними речовинами) водоймах у теплу пору року, коли токсини, що виділяє представник роду Mycrocystis, набувають масового поширення. Масове розмноження синьозелених водоростей нерідко завдає значної шкоди комунальному та рибному господарствам.

Окремі види ціаней (ще одна назва синьозелених водоростей) здатні фіксувати атмосферний азот, поєднуючи цей процес з фотосинтезом. Тому їх можна використовувати як добриво, а також додавати до лікувальних грязей. Всього науці відомо 2000 видів. Синьо-зелені водорості є евритермними (грец. evpvs – широкий і Оєр^г) – тепло) організмами і можуть існувати в широкому діапазоні температур: (від +84 до -80°С і нижче). Однак, як виявили дослідження, вони не є космополітами, а приурочені до місцеположень (біотопів) з певними екологічними умовами.

Посилання на основну публікацію