Сила м’язів

Сила – це добуток маси на повідомлене їй прискорення. При виконанні деяких трудових і спортивних рухів найбільша сила м’язів досягається або за рахунок найбільшого збільшення маси піднімаючого або переміщуваного вантажу, або за рахунок зростання прискорення, тобто зміни швидкості до максимальної величини.

У першому випадку збільшується напруга м’язи, а в другому – швидкість її скорочення.

Рухи у людини зазвичай відбуваються при поєднанні скорочення м’язів з їх напругою.

Тому при зростанні швидкості скорочення пропорційно збільшується і напруга. Чим більше маса вантажу, тим менше повідомлене йому людиною прискорення.

Максимальна сила м’язи вимірюється визначенням маси максимального вантажу, який вона може змістити. При таких ізометричних умовах м’яза майже не скорочується, а її напруга є граничною. Отже, ступінь напруги м’язи – вираз її сили.

Силові рухи характеризуються максимальною напругою при збільшенні маси вантажу і незмінної швидкості його переміщення.

Сила м’язи не залежить від її довжини, а залежить головним чином від її товщини, від фізіологічного поперечника, тобто від кількості м’язових волокон, що припадають на найбільшу площу її поперечного перерізу. Фізіологічним поперечником називається площа перерізу всіх м’язових волокон.

У перистих і полуперистих м’язів цей поперечник більше анатомічного. У веретеноподібних і паралельних м’язах фізіологічний поперечник збігається з анатомічним. Тому найбільш сильні перисті м’язи, потім напівперисті, веретеноподібні і, нарешті, найбільш слабкі м’язи з паралельним ходом волокон.

Сила м’язи залежить також від її функціонального стану, від умов її роботи, від граничної частоти і величини, просторової і тимчасової сумації притекаючих до неї нервових імпульсів, що викликають її скорочення, кількості функціонуючих нейромоторних одиниць і від імпульсів, що регулюють обмін речовин.

Сила м’язів підвищується при тренуванні, знижується при голодуванні і стомленні. Спочатку вона збільшується з віком, а потім до старості зменшується.

Сила м’язи при максимальній її напрузі, що розвивається при найбільшому її збудженні і найбільш вигідній довжині до початку її напруги, називається абсолютною.

Абсолютна сила м’язи визначається в кілограмах або ньютонах (Н).

Максимальна напруга м’язи у людини викликається вольовим зусиллям.

Відносна сила м’язи вираховується наступним чином. Визначивши абсолютну силу в кілограмах або ньютонах, ділять її на число квадратних сантиметрів поперечного перерізу м’язи.

Це дозволяє порівняти силу різних м’язів одного і того ж організму, силу однойменних м’язів різних організмів, а також зміни сили однієї і тієї ж м’язи даного організму залежно від зрушень її функціонального стану. Відносна сила:

  • скелетного м’яза жаби 2-3 кг.;
  • розгинача шиї людини – 9 кг.;
  • жувальної м’язи – 10 кг.;
  • двоголового м’яза плеча – 11 кг.;
  • триголового м’яза плеча – 17 кг.
Посилання на основну публікацію