1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Щільна волокниста сполучна тканина

Щільна волокниста сполучна тканина

Щільна волокниста сполучна тканина характеризується сильним розвитком волокнистих структур міжклітинної речовини, що мають в основному речовині впорядковане напрям (оформлена тканина) або переплітаються в різних напрямках (неоформленная тканина). Щільна сполучна тканина виконує, головним чином, опорну функцію.

До з’єднувальним тканин належать також хрящова і кісткова тканини. Хрящова тканина, яка містить 70 – 80% води, 10 -15% органічних і 4 – 7% неорганічних речовин, складається з хрящових клітин хондробластов і хондроцитов і основного (хрящового міжклітинної) речовини, що знаходиться в стані гелю, в якому є сполучнотканинні волокна, в основному колагенові. Хондроцити розташовуються в порожнинах – лакунах, оточені міжклітинним речовиною. Розрізняють три типи хрящової тканини.

  1. 1. Гіаліновий хрящ, з якого побудовані суглобові, реберні, епіфізарні хрящі і ряд хрящів гортані; гладкий, блискучий, блакитно-білого кольору.
  2. 2. Еластичний хрящ містить в хрящовій основному речовині численні, складно переплітаються еластичні волокна. Він менш прозорий, жовтуватого кольору, відрізняється пружністю. З еластичного хряща побудовані надгортанник, хрящ вушної раковини, хрящова частина слухової труби і зовнішнього слухового проходу. На відміну від гіалінового, еластичний хрящ НЕ костеніє з віком.
  3. 3. Волокнистий хрящ, в основному хрящовому речовині якого міститься велика кількість колагенових волокон, які надають хряща підвищену міцність. З волокнистого хряща побудовані фіброзні кільця міжхребцевих дисків, суглобові диски і меніски, цим хрящем покриті суглобові поверхні в скронево-нижньощелепного і грудино-ключичному суглобах.

Кісткова тканина, що відрізняється особливими механічними властивостями, складається з кісткових клітин, замурованих у кісткове основне речовина, що містить колагенові волокна і просочене неорганічними сполуками. Вміст води в кістки досягає 50%. У сухому залишку кісткової тканини міститься близько 33% органічних речовин і 67% неорганічних сполук, в основному це кристали гідроксиапатиту.

Розрізняють кісткові клітки двох типів: остеобласти і остеоці-ти. Остеобласти – це багатокутні кубічні отростчатие молоді клітини, багаті елементами зернистої ендо- плазматичної мережі, рибосомами, добре розвиненим комплексом Гольджі. Їх численні відростки контактують між собою і з відростками остеоцитів. Остеобласти синтезують органічні компоненти міжклітинної речовини (матрикс) і виділяють їх з клітки через всю поверхню в різних напрямках, що і призводить до утворення печер (лакун), в яких вони залягають, перетворюючись на остеоцити. Органічний матрикс кістки імпрегніруются кристалами гідроксиапатиту Са10 (РО4) 6 (ОН) 2 і аморфним фосфатом кальцію Са3 (РО4) 2, які надходять в кісткову тканину з крові через тканинну рідину. Кристали гідро-ксіапатіта огортають колагенові фібрили і аморфне речовина, а також розташовані всередині фібрил.

Остеоцити – зрілі, многоотростчатие веретеноподібні клітини з великим округлим ядром і малою кількістю орга-нелл. Остеоцити розташовуються між кістковими пластинками в лакунах, проте тіла клітин не стикаються безпосередньо з кальцинованої матриксом, будучи облямованими тонким шаром (1 – 2 мкм) немінералізованние тканини. Дуже довгі (до 50 мкм) відростки остеоцитів проходять в канальцях, причому вони відокремлені від кальцифікованими матриксу просторами шириною близько 0,1 мкм, в яких циркулює тканинна рідина, що здійснює живлення клітин. Відстань між кожним ос-теоцітом і найближчим капилляром не перевищує 0,1 – 0,2 мм.

У кістковій тканині є ще одна категорія клітин – остеокласти, які не є кістковими, а мають моноцитар-ве походження і відносяться до системи макрофагів. Остеокласти – це великі багатоядерні (5 – 100 ядер) клітини розмірами до 190 мкм, які руйнують кістку і хрящ.

Розрізняють два типи кісткової тканини – ретикулофіброзної (гру-боволокністую) і пластинчасту. Перша є у зародка людини; у дорослого вона розташовується в зонах прикріплення сухожиль до кісток і в швах черепа після їх заростання.

Пластинчаста кости найбільш поширена в організмі. Вона утворена кістковими пластинками товщиною від 4 до 15 мкм, які складаються з остеоцитів і тонковолокнистого кісткового основної речовини. В залежності від розташування кісткових пластинок розрізняють щільне (компактне) і губчасте кісткове речовина (трабекулярная кістка) (рис. 63). У компактній речовині кісткові пластинки розташовуються у певному порядку, утворюючи складні системи – остеони. Остеон – структурна одиниця кістки. Він складається з 5-20 циліндричних пластинок, вставлених одна в іншу. У центрі кожного остеона розташований центральний канал (гаверсов), в якому проходять кровоносні судини.

Губчате кісткове речовина представлено кістковими пластинками і перекладинами (трабекулами), перехресними між собою і утворюють безліч осередків. Напрямок перекладин збігається з кривими стискування і розтягування, що формують конструкції у вигляді склепінних арок. Таке розташування кісткових трабекул під кутом один до одного забезпечує рівномірну передачу тиску або тяги м’яза на кістку. Всередині кісток у кістково-мозкових порожнинах і осередках губчастої речовини знаходиться кістковий мозок.

ПОДІЛИТИСЯ: