Середовище існування: фрагментація

На початку XVI століття більше 80% території сучасного бразильського штату Сан-Паулу було вкрите тропічнимидощовими лісами. Через п’ятсот років від них мало що залишилося. Окремі острівці тропічних лісів і заснованих на них місць проживання посеред освоєних людиною районів ледь нагадують про колишню розмаїтті. Те ж саме спостерігається і в усьому світі; в наш час скорочення і фрагментація природних місць мешкання представляє основну загрозу біологічній різноманітності.

Фрагментація веде не тільки до скорочення кількості місць проживання (а тому і до скорочення біологічного розмаїття), але й до ізольованості залишилися фрагментів, що збільшує ризик вимирання видів.

Фрагментація тягне за собою так звані «прикордонні ефекти» як на фізичному, так і на біологічному рівні; все більше і більше районів стають перехідними зонами між різними середовищами існування. На кордоні лісу, наприклад, тепліше, світліше і менш волого, ніж усередині, туди переселяються організми з прикордонних районів.

Тут важливо зрозуміти, що при фрагментації місць проживання (у тому числі заповідників і природоохоронних зон), що не перевищують певну площу, утворюються виключно прикордонні зони без центру; в такому випадку стає неможливим зберігати спільноти центральних зон.

Один з можливих способів подолати ефект ізоляції місць проживання, що виникає при їх фрагментації, – це підтримка (чи створення) «коридорів» дикої природи, щоб види могли переміщатися по ним з одного місця проживання в інше. Але такі коридори повинні бути достатньо широкими, щоб підтримувати і спільноти центральних зон, інакше деякі види просто не зможуть ними скористатися. При цьому самі види теж повинні бути досить рухливими, а багато зникаючі види володіють невисокою здатністю до розселення. Створення коридорів тягне за собою певний ризик: по ним з одного фрагмента до іншого можуть перейти небажані елементи, наприклад «небажані» хижаки або хвороби.

Так на чому ж слід сконцентрувати зусилля з охорони природи, беручи до уваги обмеженість наших засобів і ресурсів? Створювати коридори, навіть якщо їх ефективність не настільки велика? Або ж потрібно спочатку усунути негативні наслідки прикордонних ефектів? На даний момент немає однозначної відповіді на ці питання.

Посилання на основну публікацію