1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Селекція тварин – генетика

Селекція тварин – генетика

Завдання селекції тварин – створення нових і поліпшення існуючих порід домашніх тварин. Порода – це створена різними методами селекції група тварин одного виду, яка відрізняється генетично стійкими Морфофізіологія-ними якостями, корисними людині. Подібно культурним рослинам, породні якості домашніх тварин виявляються тільки в певних умовах утримання, але при зміні цих умов порода їх втрачає, і ознака повертається до дикого типу. Винятком є собаки, які, залишившись без уваги людини, не відновлюють фенотип предків, а перетворюються на полиморфную групу (їх об’єднують під загальним терміном «дворові собаки» або просто «дворняги»).

Особливістю селекції тварин є те, що для них властиво тільки статеве розмноження. Тому багато методи селекції рослин для них неприйнятні. Крім того, необхідно враховувати поведінкові реакції тварин. Основними методами також є різні форми відбору та гібридизації, але при підборі батьківських пар важливо враховувати господарські ознаки, які у самців не проявляються у фенотипі, але впливають на продуктивність породи (наприклад, несучість, жирність молока, тривалість лактації і т. Д.). При цьому оцінка виробників проводиться за зовнішніми ознаками (екстер’єр), родоводів і за якістю потомства. Дуже важливо раціональне використання генеративного матеріалу. Широке застосування методу штучного осіменіння дозволяє використовувати статеві клітини особливо видатних за своїми якостями самців-виробників навіть через багато років після їх смерті (замороженої сперми зберігають в особливих сховищах). Для отримання максимального приплоду від найбільш цінних самок розроблені методи стимуляції одночасного дозрівання декількох яйцеклітин шляхом введення певних гормонів. Після запліднення ці яйцеклітини (ранні ембріони) пересаджують менш продуктивним самкам, які й виношують генетично цінний плід.

Першим етапом селекції є приручення обраної тварини. Це називають одомашнення. Географічні області, де сталося одомашнення того чи іншого виду, називаються центрами доместикації. Зазвичай вони територіально збігаються з основними центрами стародавніх цивілізацій (нагадаємо, що там же знаходяться і центри походження культурних рослин).

На культурні форми стабілізуюча форма природного відбору діє в значно меншій мірі, тому ознаки, які в дикій природі є для виду шкiдливими, не елімінуються, якщо вони виявляються корисними людині. Це створює додаткові умови для генетичного різноманіття.

ПОДІЛИТИСЯ: