1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Селекція рослин – генетика

Селекція рослин – генетика

Селекціонери рослин виводять нові сорти культурних форм і покращують вже наявні сорти. Сорт – це створена людиною в процесі селекції група рослин одного виду, стійко виявляється в певних умовах обробітку деякими морфофізіологічні ознаками, корисними для людини. Однак при зміні сприятливих умов сорт втрачає культурні властивості і ознака повертається до дикого типу.

Основними методами селекції рослин є різні способи штучного відбору і гібридизації. Широко використовується явище гетерозису, для його ініціації та управління становлять певну схему схрещувань. Наприклад, примусове самозапилення рослин, які в звичайних умовах запилюються перехресно (кукурудза), призводить до ослаблення потомства, але подальша гібридизація цих ліній дає високоврожайне потомство. Високоефективним методом є віддалена гібридизація, її широко використовував І. В. Мічурін, який зумів вивести більше 300 нових сортів. Для досягнення Схрещуваність він застосовував кілька методів, наприклад: попереднє вегетативне зближення (прищепленої держак витримувався кілька років на підщепі, після чого його квіти запилювали пилком потрібного рослини, т. Е. Проводили власне гібридизацію); використання посередника (схрещував спочатку мигдаль з напівкультурних персиком, а отриманий гібрид з культурним персиком); запилення сумішшю пилкових зерен, що полегшувало сприйняття плодолистка пилку чужорідного виду.

Хороші результати в селекції рослин дають експериментальна поліплоїдія, штучний мутагенез, методи культури клітин і культури тканин, клітинна та генна інженерія. Увага багатьох селекціонерів зосереджено на маловивченому явищі сомаклональної мінливості, яке полягає в збільшенні рівня спадкової мінливості при розмноженні рослин за допомогою регенерації в культурі соматичних клітин. В останні десятиліття в окремих центрах селекції був створений ряд генетично модифікованих сортів культурних рослин (соя, кукурудза, картопля та ін.). Вони містять у геномі чужорідні гени, завдяки яким значно збільшується продуктивність, стійкість до захворювань, паразитам і несприятливих умов. Такі сорти використовуються при виготовленні продуктів харчування, але існують побоювання в їх нешкідливості (тому інформація про зміст модифікованих інгредієнтів має бути присутня на упаковці продукту).

Для успіху селекційної роботи велике значення має генетична різноманітність диких предкової форм окультуреного рослини. Згідно з ученням Н.І. Вавилова про центри походження культурних рослин, історичною батьківщиною культурних форм є та географічна область, де виростає найбільша кількість предкової форм. Різні культури мають неоднакові області походження, при цьому вони зазвичай збігаються з древніми вогнищами зародження землеробства. З них окультурені рослини широко поширилися і стали вихідним матеріалом для селекції нових сортів. Відкриті Вавиловим центри перераховані в табл. 41.

Вчення Вавилова розвивалося і після внесення низки уточнень. В даний час налічують не 7, а 12 первинних центрів походження культурних рослин.

ПОДІЛИТИСЯ: