У 19-му столітті. Ч. Дарвін створює вчення про походження і еволюцію видів. Рушійною силою еволюції Ч. Дарвін вважав:
- природний відбір;
- спадковість;
- мінливість.
Під спадковістю Дарвін розумів здатність організмів зберігати в нащадках свої видові та індивідуальні особливості.
Мінливість – це властивість організмів набувати нових ознак, тобто це відмінності між особинами в межах виду.
Природний відбір – це постійний, в межах будь-якого виду, відбір найбільш пристосованих особин, який призводить до збереження та накопичення змін, корисних для виду в даних умовах, і до знищення шкідливих змін.
Матеріалом для природного відбору служить спадкова мінливість.
Виборче збереження кращих і виборча загибель гірших особин відбувається через боротьбу за існування.
Під терміном «боротьба за існування» розуміють різні взаємини, в які вступають організми між собою, а також всі можливі взаємозв’язки, які виникають між організмами та умовами неживої природи.
Існують такі форми боротьби за існування:
- внутрішньовидова боротьба, або конкуренція, між особинами одного і того ж виду;
- міжвидова боротьба, яка виникає на різних рівнях (відносини «хижак – жертва», конкурентні відносини між різними видами рослин в лісі і т. д.);
- боротьба організмів з несприятливими чинниками неживої природи.
Вихідні ознаки і властивості в різних напрямках змінює мутаційний процес. Частота виникнення окремих мутацій дуже низька, але у зв’язку з великим числом генів загальна частота виникаючих мутацій у живих організмів відносно висока.
Один з найважливіших еволюційних факторів – періодичні зміни чисельності особин, популяційні хвилі; вони є постачальниками еволюційного матеріалу, які виводять ряд генотипів випадково і ненаправлено на еволюційну арену.
Важливий елементарний еволюційний фактор – ізоляція, виникнення бар’єрів, які порушують вільне схрещування. Ізоляція закріплює виниклі випадково (в результаті роботи мутаційного процесу і «хвиль життя») і під впливом відбору відмінності в наборах генотипів в різних частинах популяції.
Існує два основних типи ізоляції:
- просторова (при якій популяція поділяється на частини бар’єрами, що лежать поза нею);
- біологічна (при якій ступінь ізоляції в межах популяції грунтується на виникненні відповідних біологічних відмінностей).
Ізоляція – це один з найважливіших факторів видоутворення, оскільки перешкоджає схрещуванню і тим самим обміну спадковою інформацією між відокремленими популяціями. Пусковий механізм еволюції функціонує в результаті спільної дії еволюційних факторів.
У всіх організмів постійно йде мутаційний процес.
У всіх популяціях відбуваються коливання чисельності особин. Явище ізоляції входить у визначення поняття «популяція», завжди присутній в природі і природний добір.
Вплив усіх цих факторів може змінюватися незалежно один від одного, але вони призводять до елементарних еволюційних змін. З часом деякі з них підсумовуються і ведуть до виникнення нових пристосувань, які лежать на початку видоутворення.
Loading...
