Розвиток і ріст кісток

Розвиток кісток – остеогенез – у людини відбувається двома способами:

  • на основі сполучної тканини (прямий остеогенез);
  • на основі хрящової тканини (непрямий остеогенез).

Прямий остеогенез спостерігається при утворенні плоских кісток склепіння черепа та ключиці. Кістки, які розвиваються шляхом прямого остеогенезу, утворюються безпосередньо з ембріональної сполучної тканини (мезенхіми), яка потім заміщається кістковою тканиною (минаючи хрящову стадію).

На основі сполучної тканини розвивається більшість кісток черепа.

До моменту народження кістки черепа ще не формуються. У місцях з’єднання кісток є широкі прошарки сполучної тканини, які отримали назву джерельця.

Завдяки наявності гнучких, еластичних джерельць головка плода в процесі пологів може змінювати свою форму. Після народження, починаючи з 2-3 місяців і до 1,5-2 років, джерельця закриваються, на їх місці у швах між кістками залишаються тонкі прошарки сполучної тканини.

Непрямий остеогенез характерний для утворення трубчастих і плоских кісток тулуба і кінцівок.

Непрямий остеогенез має три стадії:

  • з’їднальнотканинну;
  • хрящову;
  • кісткову.

Заміщення хрящової тканини кістковою починається на другому місяці ембріонального розвитку. На поверхні хрящової моделі майбутніх кісток утворюються молоді кісткові клітини – остеобласти. Ці кісткові клітини розташовуються на поверхні хряща, утворюючи кісткову манжетку. Кісткова манжетка порушує харчування хряща і викликає його руйнування.

На місці хряща формується кістковомозкова порожнина. Кінці (епіфізи) хрящових моделей кісток починають костеніти тільки після народження, коли в них з’являються точки окостеніння – острівці кісткової тканини.

На кордонах діафіза і епіфізів хрящова тканина зберігається протягом усього періоду дитинства і юності (до 14-18 років). За рахунок цих хрящових прошарків між діафізом і епіфізами трубчасті кістки ростуть у довжину.

Після заміщення хрящових прошарків кістковою тканиною епіфізи зростаються з тілом кістки – діафізом. Ріст кістки в довжину при цьому припиняється. Розвиток скелета:

  • у чоловіків закінчується в 20-24 роки;
  • у жінок – на 2-3 роки раніше.

Зростання кісток в товщину здійснюється за рахунок кісткоутворюючої функції окістя.

Найважливішу роль у формуванні кісток відіграє спадковість, а також ендокринна система. Зростання кісток регулюють біологічно активні речовини, наприклад гормон росту, який виділяється гіпофізом. При недостатній кількості цього гормону зростання дитини сповільнюється. Якщо гіпофіз виробляє занадто багато гормону росту, людина виростає вище 2 метрів.

На структуру кісток впливає склад їжі, яка повинна містити в достатній кількості:

  • солі фосфору;
  • кальцію;
  • а також необхідну кількість вітамінів.

Так:

  • нестача вітаміну А уповільнює ріст дитини;
  • нестача вітаміну D викликає порушення в обміні кальцію і фосфору;
  • при відсутності в їжі вітаміну D солі кальцію і фосфору в кістках не відкладаються, кістки стають м’якими;
  • при нестачі вітаміну С кістки стають крихкими, легко ламаються.

На формування та перебудову кісток впливають і фізичні навантаження.

Відсутність їх приводить до руйнування остеонів, кістки стають тоншими і менш міцними.

Посилання на основну публікацію