У даній статті ми розповімо коротко про розмноження голонасінних рослин, про їх особливості та види. Матеріал допоможе згадати і закріпити знання з біології, вивчені в 6 класі, підготуватися до перевірочній роботі за темою або підготувати додаткову інформацію до уроку.
Схема розмноження голонасінних рослин
Основним способом розмноження голонасінних рослин є розмноження насінням. Вегетативний спосіб зустрічається досить рідко і практично не використовується для поширення даних видів рослинного царства.
Від покритонасінних видів вони відрізняються тим, що не мають такого органу, як квітка, і не утворюють навколо насіння плоду.
Схему розмноження голонасінних рослин демонструють, в основному, на прикладі сосни. З настанням весни на гілках цього дерева утворюються шишки двох видів:
- чоловічі – мають зеленувато-жовтий колір, розташовуються біля основи молодого пагону;
- жіночі – мають червонуватий відтінок, знаходяться на вершинах гілок.
За своєю будовою шишка має вісь і прикріплені до неї лусочки. У жіночому організмі на кожній лусочці дозрівають два сім`язачатка, всередині яких знаходяться яйцеклітини. У чоловічій шишці утворюються два пилкових мішечки, в яких зріє пилок.
Після дозрівання вона висипається і разом з вітром розноситься на великі відстані. Потрапляючи на жіночу шишку, відбувається запилення, в результаті якого шишка закривається і склеюється смолою. Всередині неї пилок починає проростати в пильцевую трубку, в якій дозрівають спермії. Цей процес займає близько року. За цей час готуються два спермия, один з яких зіллється з жіночою яйцеклітиною, а інший загине. В результаті злиття жіночих і чоловічих гамет відбувається дозрівання насіння.
Утворення пилкової трубки має велике значення в пристосованості голонасінних рослин до умов існування в наземному просторі.
Розвиток насіння
Після запліднення із зиготи починає розвиватися зародок, а з насіннязачатку формується насіння.
Зигота містить диплоїдний набір хромосом. Зародок, який утворюється з зиготи, поєднує в собі ознаки як батьківського, так і материнського організму. Навколо нього розташовуються поживні речовини, які необхідні для росту і розвитку. Зовні знаходиться захисна оболонка, яка оберігає внутрішній вміст від впливів навколишнього середовища. Зародок з усіма утвореннями (корінці, почечки, стеблинки, сім’ядолі) називають насінням.
Дозрівання насіння займає приблизно півтора року. Спочатку зелені шишки з часом починають дерев’яніти і набувають коричневого кольору. Шишка з дозрілими насінням розкривається, і вони випадають назовні. Розкриття відбувається через 2-3 роки після запилення. У сосни для їх поширення є крильця, які легко підхоплюються вітром і розносяться на більш далекі відстані.
На відміну від папоротей і мохів для запліднення голосеменним рослинам не потрібна вода. Це пояснює їх широке поширення на планеті.
Соснові шишки зазвичай невеликого розміру 4-5 сантиметрів, ялинові довше – 10-15 сантиметрів. На відміну від сосни, дозрівання насіння у їли відбувається восени того ж року, що і запилення. В кінці зими – початку весни вони висипаються і розносяться по околицях. Насіння сибірської сосни (кедра) називають кедровими горішками, їх вживають в їжу.
Що ми дізналися?
Основним способом розмноження голонасінних рослин є розмноження насінням. Для цього на деревах і чагарниках формуються шишки двох видів (чоловічі та жіночі). У чоловічих організмах зріють пилкові зерна, які вітром переносяться в жіночі шишки. Після потрапляння пилку шишка склеюється і починається процес дозрівання насіння. Весь процес від запилення до дозрівання триває близько 18 місяців. Дозрівши, шишка розкривається, і насіння висипається назовні. Відмінною рисою голонасінних рослин від квіткових представників є те, що їх насіння не захищене навколоплідної оболонкою. Тому відділ даних рослин і отримав таку назву – голонасінні.