Рослинність саван

Травостій саван складається зазвичай із ксеро-морфних злаків, для яких характерне щільне вкорінення. Його висота змінюється залежно від багатьох чинників, головним з яких є ступінь зволоження і трофність ґрунтів. Найвищий ярус трав’яного покриву належить декільком видам злаків та осок, а також деяким дводольним, як багаторічним, так і однорічним.

Дерева і чагарники саван мають потужну кореневу систему, яка проникає на значну глибину навіть за наявності невисокого наземного стовбура. Крона дерев зазвичай парасолеподібна (акації), стовбури покручені, рідше рівні, захищені товстою корою. Серед дерев і чагарників переважають листопадні форми, але трапляються й вічнозелені з твердим склерофільним листям. Такими, зокрема в австралійських саванах є евкаліпти.

Залежно від кількості опадів і тривалості сухого сезону формується травостій різної висоти і зімкнутості. Саме ці ознаки стали підставою для виділення кількох типових формацій саван – вологих, сухих, колючих.

Вологі савани формуються в умовах сухого періоду тривалістю від трьох до п’яти місяців і суми річних опадів від 800 до 2000 мм. Це високотравні фітоценози (від 1,5 до 3 м висоти), що утворюють суцільний зелений покрив у вологий і висохлий палево-бурий у сухий сезони. Деревних рослини або немає, або вони утворюють спорадичні групи, рідше окремі дерева. У долинах річок формуються галерейні ліси із зеленими видами, що домінують (до них подібні влітку байрачні ліси в Україні). У травостої вологих саван досить чітко виділяються два яруси: верхній, утворений високорослими злаками, з довгими і широкими листками, видовий склад яких обмежений, але за біомасою вони в декілька разів переважають інші види; нижній – досить розріджений, який формують деякі багаторічні дводольні види. Цікаво, що початок вегетаційного періоду припадає на кінець засушливого періоду, перед настанням сезону дощів.

Сухі савани поширені в тих областях, де сухий період триває п’ять-сім місяців, а опадів випадає від 500 до 1 200 мм на рік. У складі угруповань переважають твердо- і вузьколистяні злаки висотою 1,5-2,0 метри, які не утворюють суцільної дернини, а ростуть спорадично. Досить часто в складі такої савани трапляються дерева. Це низькорослі (5-10 м) форми, з нерівними стовбурами, твердою деревиною і грубою корою. Серед них є листопадні і вічнозелені, а також дерева із сукулентними стовбурами. Сухі савани є дуже бідними за видовим складом, адже кліматичні умови не сприяють формуванню широкоамплітудних екологічних ніш.

Колючі савани формуються за умов високої ксероморфності. Сухий період триває від 8 до 10 місяців, а кількість опадів становить від 250 до 750 мм на рік. Висота травостою рідко досягає одного метра, а найчастіше – 30-50 см. За таких умов пасивними видами є сухостійні твердо- і вузьколисті злаки. Трав’яний покрив не суцільний, розріджений з домішкою чагарників та окремих невисоких (3-8 м) дерев, здебільшого колючих, іноді безлистих із сукулентними стовбурами. Чагарники різноманітні, переважно колючі, листопадні й вічнозелені з домішкою безлистяних лозеподібних форм тощо.

Савани, як і інші біоми, зокрема, вологі й меншою мірою сухі, займають тепер місцеположення, які колись займали тропічні ліси. Вони були вирубані, випалені, викорчовані, а травостій сухих саван свідомо випалений під ріллю. Як дерева, товста кора яких захищає їх від пожеж, так і травостій, який має багато пагонів відновлення в підземній частині кореневища, пожежі переносять без збитків, а то й сприятливо, розростаються дернини й кореневища.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.