Робота м’язів

Рухи в суглобах – згинання та розгинання кінцівок – здійснюються завдяки почерговому скороченню і розслабленню м’язів згиначів і розгиначів, діючих узгоджено внаслідок іннервації їх нервових центрів, які послідовно переходять зі стану збудження в стан гальмування.

Робота м’язів пов’язана з витратою енергії, яку дає аденозинтрифосфорна кислота (АТФ), її запаси в м’язах невеликі і витратяться за долі секунди.

Синтезується АТФ за рахунок енергії, яка звільняється при окисленні глюкози, яку приносить до м’язів кров разом з поживними речовинами і забирає продукти розпаду і вуглекислий газ.

Таким чином, ефективність роботи м’язів залежить від кровопостачання м’язів і, отже, від роботи серцево-судинної системи.

Розрізняють роботу м’язів:

  • статичну;
  • динамічну.

При статичній роботі м’язи перебувають у постійній напрузі, але не скорочуються (підняття тяжеості, утримання вантажу). Така робота дуже втомлює, особливо дітей і підлітків.

Динамічна робота м’язів супроводжується почерговими скороченнями і розслабленням м’язів:

  • біг;
  • ходіння;
  • плавання;
  • різні гри.

Вона менш втомлює і вимагатиме багато енергії.

Показником ефективності роботи м’язів є коефіцієнт корисної дії – ККД, вимірюваний за формулою (відомої з фізики)

ККД = A/Q.

Тобто співвідношення виконаної роботи до загальної кількості витраченої енергії.

ККД м’язів людини в середньому дорівнює 25-30%, тобто 30% всієї енергії витрачається на скорочення м’язів, інші 70% – перетворюються в тепло.

Стомлюваність – це тимчасове зниження працездатності, яка настає в результаті праці та зникає після відпочинку.

Для боротьби з втомою необхідно чергувати різноманітну діяльність.

Посилання на основну публікацію