Різноманітність земноводних

Нам відомо понад 3500 видів земноводних. Їх об’єднують у такі класи: безногі, хвостаті і безхвості, які відносяться до різних екологічних груп:

  • водної;
  • наземної;
  • деревної;
  • ґрунтової.

Всі вони виникли в результаті природного відбору в процесі еволюції.

Загін безногі

До загону безногі відноситься кільчаста червяга, що має червоподібну форму тіла з кільцевими перетяжками. Кінцівок немає, очі рудиментарні, тіло пристосоване до риючого способу життя. Живуть вони в тропічній зоні:

  • Південної Америки;
  • Африки;
  • Південної Азії.

Загін хвостаті

Представники цього загону мають подовжене тіло, що переходить у хвіст. Передні і задні кінцівки приблизно однакової довжини. У багатьох видів запліднення внутрішнє. Загальне число видів близько 350.

Тритони мають важливе пристосування до навколишнього середовища, це – шкіряста облямівка на спині і хвості – місце найбільшого розгалуження шкірних кровоносних судин, через стінки яких йде дихання у воді. При переході тритонів до наземного життя, коли вони дихають легенями, ця облямівка зникає, а шкіра стає товще і сухішою.

До загону хвостатих відноситься гігантська саламандра (від 10 см до 1,8 м завдовжки), яка живе в річках Японії та Китаю, харчується:

  • хробаками;
  • рибами;
  • жабами і т. д.

М’ясо саламандри використовують в їжу. У Карпатах зустрічається плямиста саламандра, що має яскраве забарвлення тіла (чорні й жовті кольори). Шкірні залози цієї саламандри виділяють отруйну речовину, що має для неї захисне значення.

Загін безхвості

Найбільш численний загін високоорганізованих тварин, що мешкають на всіх континентах, окрім Антарктиди. Їх розміри відносно невеликі: від 1,5 см (короткоголів) до 32 (голіаф). Вага може досягати 3,25 кг. До безхвостих відносяться:

  • жаби;
  • квакші.

Найбільш пристосована до наземного способу життя сіра, або звичайна жаба. За зовнішнім виглядом вона нагадує жабу, але відрізняється низкою суттєвих особливостей: вона не стрибає, а “крокує” по землі. У зв’язку з цим її задні ноги порівняно коротше, ніж у жаби. Шкіра жаби сіра, горбиста, більш товста і більш суха, ніж у жаби, тому жаба менш вимоглива до вологості.

Потворний вигляд жаб викликав багато забобонів і був причиною винищування цих корисних тварин. Тим часом жаби заслуговують охорони та захисту, як вірні помічники людини. Одна жаба протягом літа приносить величезну користь, яка обчислюється не одним десятком гривень. Однак виділення шкірних залоз жаби отруйні. Тому після спілкування з жабою треба ретельно вимити руки.

У Центральній і Південній Америці водиться жаба-ага, її отрутою здавна користувалися індіанці для змазування стріл.

Отрута жаби-аги володіє смертоносною дією.

До земноводних, пристосованих до деревного способу життя, відносять невелику витончену деревну жабу – квакшу. Квакша звичайна зустрічається на півдні Європи, відрізняється рядом особливостей. Після викидання ікри у водойму вона забирається на дерева (дуб, граб, вербу та ін.), де харчується комахами. Маючи на кінчиках пальців присоски, квакша може вільно пересуватися не тільки по корі дерев, а й стрімких стінах будівель і навіть по склу. Має на спині дуже мінливий колір:

  • якщо сидить на зеленому місці – її колір зелений;
  • якщо на стовбурі дерева – забарвлення змінюється під колір кори.

Земноводні тварини відіграють значну роль, як у природі, так і для людини. Харчуючись комахами, які приносять шкоду рослинам, зберігають урожай культурних рослин. Знищуючи багатьох представників безхребетних тварин, контролюють їх чисельність в навколишньому середовищі.

Деякі земноводні (саламандра, жаба-голіаф та ін.) використовуються в їжу. Деякі є прекрасними об’єктами для лабораторних досліджень, проведених вченими – біологами, медиками. Їм навіть споруджено пам’ятники у Парижі і Токіо. Багато використовуються для виготовлення ліків.

Таким чином, земноводні заслужено потребують охорони і піклування про них з боку людини. Особливо такі види, як:

  • плямиста саламандра;
  • тритон альпійський;
  • тритон карпатський;
  • жаба прудка та ін.
Посилання на основну публікацію