Рівень організація природи

Говорячи про прогресивної еволюції природи в цілому і тваринного світу зокрема, слід визначити поняття рівень організації. Це поняття прямо не пов’язане зі ступенем складності будови тварини.

Дійсно, ступінь складності не тільки морфофізіологічні організації, а й генома людини і сучасних людиноподібних мавп практично збігається, але рівень організації людини завдяки його соціальності, безсумнівно, вище.

Запропоновано декілька варіантів оцінки рівня організації тварин. Найбільш прийнятним з них є, ймовірно, визначення рівня організації через характер взаємини організмів даної групи із середовищем проживання. Примітивні організми використовують у взаєминах із середовищем так звану стратегію r. Вони поводяться в середовищі пасивно, а їх виживання і подальша еволюція забезпечуються в першу чергу інтенсивним розмноженням, завдяки якому компенсуються величезні втрати, що виникають в процесі природного відбору. Для них надзвичайно характерні різкі коливання чисельності популяцій залежно від сезону і змін природно-кліматичних умов. На противагу їм високоорганізовані організми більш активно проявляють себе в середовищі існування і не тільки протистоять їй, але й здатні перетворювати її, пристосовуючи для своїх потреб. Плодючість їх невелика, а виживаність висока, часто завдяки турботі про потомство. Виражених регулярних коливань чисельності їх популяцій в природній природі зазвичай не відбувається. Така стратегія взаємодії організмів із середовищем носить назву стратегія к. До групи організмів першого типу входять практично всі безхребетні, особливо, провідні паразитичний спосіб життя, а з хребетних – більшість риб і земноводних. Стратегія До характерна для птахів і ссавців.

Розглянутий критерій рівня організації можна застосовувати тільки по відношенню до груп організмів, пов’язаних більш-менш віддаленою спорідненістю. Так, плазуни більш високо організовані, ніж земноводні, тому, що вони активніше поводяться в середовищі існування (розмноження їх може відбуватися в різноманітних умовах), при більш низькій плодючості виживаність їх потомства значно вище. Рівень організації ссавців ще більш високий завдяки постійній температурі тіла, складного поведінки, внутрішньоутробного ембріональному розвитку і турботі про потомство. Однак в одній і тій же систематичної групи можуть перебувати організми, рівні організації яких разюче відрізняються. Це стосується, наприклад, загону Примати, до яких відносяться як нижчі напівмавпи, так і осіб, рівень організації якого високий завдяки його соціальному способу адаптації до середовища та активному її перетворенню (див. П. 17).

Посилання на основну публікацію