Регуляція процесів травлення

Діяльність травної системи регулюється нервовими і гуморальними механізмами. У стінках травної трубки розташовані скупчення нервових клітин вегетативної нервової системи. Вони утворюють три нервових сплетіння:

  • підсерозне, розташоване під серозною оболонкою;
  • міжм’язове – між поздовжнім і циркулярним м’язовими шарами;
  • підслизисте – в підслизовій основі. У кожному сплетінні є чутливі і рухові (ефекторні) нервові клітини.

Поряд з нервовими клітинами в стінках органів травної системи є ендокринні клітини, пов’язані з дифузною ендокринною системи. Ендокринні клітини синтезують біологічно активні речовини пептидної природи (гастроінтестинальні гормони).

Ці речовини надходять у міжклітинний простір і діють на поруч розташовані клітини.

Молекули поживних речовин, всмоктуючись в стінки кишки, подразнюють чутливі нервові закінчення і викликають виділення гормонів. У регуляції травних функцій беруть участь:

  • спинний мозок;
  • стовбур головного мозку;
  • лімбічна система.

Всі вони беруть участь у координації функцій травної системи, а також здійснюють регуляцію харчової поведінки.

Центральний і місцевий рівні регуляції травної системи пов’язані один з одним за допомогою провідних шляхів і нервів, в яких проходять чутливі, симпатичні і парасимпатичні нервові волокна.

Парасимпатична іннервація збільшує рухову і секреторну активність шлунка і кишківника.

Симпатична іннервація, навпаки, пригнічує активність гладких м’язових клітин, призводить до зниження секреторної діяльності травних залоз.

Особливості регуляції (нервової і гуморальної) у кожному відділі травної системи пов’язані з тривалістю перебування в ньому їжі. Нервова регуляція характерна для швидкоплинних процесів, тоді як ендокринні механізми контролюють функції, що розвиваються повільно, протягом декількох хвилин або годин.

Наприклад, секреція слини – дуже швидкий процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи.

Шлункова секреція контролюється як нервовою системою, так і ендокринним апаратом. Секреція кишкового соку – процес повільний і обумовлений головним чином, гормональною регуляцією.

Отже, нервова регуляція особливо виражена у верхньому (початковому) відділі травної системи.

У середніх відділах відбувається зменшення впливу нервової системи та підвищення ролі гуморальних механізмів.

Посилання на основну публікацію