1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Пристосованість людини до різних умов середовища

Пристосованість людини до різних умов середовища

 

Сучасне людство широко розселено по земній кулі. Люди освоїли райони, що розрізняються кліматом, ландшафтом, рівнем сонячного освітлення та іншими особливостями. Дія цих факторів, а також вплив гравітації, електромагнітного поля, радіації, хвороботворних організмів супроводжуються географічною мінливістю морфофізіологічних ознак людини, сприяють формуванню адаптивних типів людей у ??відповідь на вплив умов середовища.

Вплив географічного середовища. До числа найбільш важливих факторів, що формують адаптивний тип людей, належить вплив географічного середовища. Під впливом клімату у людини можуть змінюватися обмін речовин, терморегуляція, компоненти крові, ферменти, гормони, пігментація шкіри, будова обличчя, волосяний покрив, співвідношення маси тіла і його поверхні, причому ці зміни закріплюються генетично і передаються потомству. Найбільш істотно такі впливу торкнулися расові ознаки.

Разом з тим слід зазначити, що в однакових географічних умовах різні за походженням групи людей мають однакові пристосування до умов середовища, і навпаки, в межах однієї родинної групи зустрічаються різні адаптивні типи. Значить, адаптивний тип незалежний від расової приналежності. Приуроченість цих ознак до певних територіях свідчить про географічної мінливості сучасної людини. Виходячи з цього, вчені виділяють чотири адаптивних типи людей: арктичний, високогірний, тропічний, помірного пояса.

Адаптивні типи людей. Арктичний тип людей представлений корінним населенням Крайньої Півночі (ненці, чукчі, саами, ескімоси, помори та ін.). В основному це представники монголоїдної раси. Арктичним аборигенам притаманні масивне статура, широкий тулуб і відносно короткі ноги і руки, що зменшують площу поверхні тіла в порівнянні з його об’ємом (рис. 169). У представників арктичного типу людей підвищений рівень обміну речовин в організмі. Так, у ескімосів і чукчів при низьких температурах швидкість кровообігу приблизно вдвічі більше, ніж у європейців, що дозволяє їм зберігати тепловий баланс і оберігає тіло від переохолодження. Жирна шкіра обличчя перешкоджає обмороженню і, крім того, створює для організму запас висококалорійного поживної речовини на несприятливі сезони. Вузька очна щілина і набряклі масивні повіки захищають очі від яскравого сонячного світла та сильного вітру, звичайних в умовах Арктики.

Фізіологічні особливості організму людей арктичного типу також пристосовані до умов середовища. Так, біохімічні особливості ферментів у цих народів, зайнятих полюванням на морського звіра і рибальством, склалися за тисячі років відповідно з їжею і всім способом життя. Ферменти травної системи забезпечують перетравлювання сирого м’яса і риби, функціонують при більш низьких температурних режимах, ніж у представників інших адаптивних типів.

Високогірний тип людей представлений корінним населенням Кавказу, Паміру, Тянь-Шаню, Гімалаїв, Тибету, Анд та ін. Жителі високогір’я належать до різних рас і етнічних груп і характеризуються збільшеною ємністю грудної клітки, масивними скелетом і м’язами (рис. 170). Для них характерний підвищений рівень у крові еритроцитів і гемоглобіну, що обумовлено кисневою недостатністю у високогір’ях. Обмінні процеси в організмі горян протікають повільніше, особливо в дитинстві ріст і розвиток менш інтенсивні, але і старість настає пізніше, тому живуть вони довше і відсоток довгожителів серед представників цього адаптивного типу людей досить великий.

Тропічний тип людей представлений корінним населенням Африки, Австралії, Океанії, Індії та Америки, які належать переважно до негро-австралоідной раси. Жителі тропіків характеризуються подовженою формою тіла, т. Е. Площа поверхні тіла переважає над його об’ємом, що пов’язано зі збільшенням його тепловіддачі (рис. 171). У представників тропічного типу людей збільшено кількість потових залоз на 1 см2 шкіри, що сприяє інтенсивному потовиділенню, знижений рівень енергетичного обміну в організмі, скорочений синтез жирів. Крім того, жителі тропіків характеризуються підвищеним рівнем білків-імуноглобулінів в крові, що пов’язано з пристосуванням до поширених в цих широтах хвороб, у них знайдений особливий білок-трансферин, який регулює температурний режим тіла. У людей тропічного типу нижчий кров’яний тиск і підвищений вміст еритроцитів у крові.

Адаптивний тип людей помірного поясу по морфофизиологическим ознаками займає проміжне положення між представниками арктичного і тропічного типів. Вони більше, ніж жителі інших груп, схильні до впливу хімічних властивостей грунту, води і висоти над рівнем моря. Наприклад, мінералізація їх скелета залежить від вмісту солей в грунті і воді, вироблення гормону щитовидної залози тироксину – від вмісту йоду, твердість зубної емалі і схильність до карієсу – від вмісту фтору і т. Д.

Пристосованість людини до різних умов середовища має історичний характер. Учені припускають, що на стадії протоантропів пристосувальні реакції полягали в адаптації предків людини до жаркого і сухому тропічному клімату саван Африки – прабатьківщини людства, а у архантропов ці реакції розвинулися в напрямі формування пристосованості до вологого тропічного і високогірного клімату Південно-Східної Азії. Розселення палеоантропів в Європі супроводжувалося формуванням адаптивного типу людей помірного пояса.

ПОДІЛИТИСЯ: