Поведінка одноклітинних

Спостереження за поведінкою і життєдіяльністю одноклітинних організмів дозволили виявити у них здатність «дізнаватися» один одного. Багато хижих найпростіші розпізнають особин свого виду і не з’їдають їх, але активно нападають на представників інших видів (їх жертв). При статевому розмноженні найпростіші визначають не тільки родичів, але і роль один одного в спарюванні (жіноча чи чоловіча особина).

Наприклад, ті ж раковини амеби якимось чином «домовляються» з партнером по статевого процесу так, що одна амеба залишається нерухомо чекати в своїй раковинці, тоді як інша перетікає в неї. Прийнято рухливу особину вважати чоловічий, а нерухому – жіночої. У деяких найпростіших чоловічий та жіночий особини розрізняються не лише за поведінкою, а й зовні – за формою або за розмірами.

Деякі одноклітинні будують собі «будиночки» з власних виділень або зі знайдених піщинок. Це дуже цікава група найпростіших – корненожки (раковини амеби). Вони у великій кількості зустрічаються у вологому моховий підстилці лісу.

Якщо взяти грудочку вологого моху в торф’яному болоті або в сосновому лісі і розглянути крапельки вологи під мікроскопом, то можна виявити грунтових раковини амеб і безліч їх порожніх будиночків – раковинок овальної форми з гирлом (входом). Форма, розміри і розташування раковинки специфічні для кожного виду. Раковинка представляє зовнішній скелет і захисне утворення амеби, перешкоджаючи висиханню її тіла і оберігаючи від механічних пошкоджень та інших несприятливих чинників довкілля. Порожня раковинка залишається після загибелі амеби і після виходу молодої амеби з материнської раковинки.

Посилання на основну публікацію