Пороги подразнення (хронаксія і Адеквата)

Для кожного рецептора існує поріг роздратування – найменша сила подразника, що викликає збудження. Збудження досягає критичного рівня, при якому виникає відчуття (поріг відчуття). Вельми слабке подразнення не дає відчуттів. Роздратування має бути не нижче деякого критичної межі, а саме – абсолютного порога роздратування.

При подальшому збільшенні інтенсивності роздратування рецептора посилюється виникає в останньому збудження. Це сприймається як посилення відчуття; при цьому змінюються потенціали, тобто збільшується частота, змінюються угруповання і амплітуда хвиль збудження, що проходять по аферентні нервових волокнах до центральної нервової системи.
При зіставленні хронаксіі різних рецепторів виявляється, що найменшу середню величину хронаксіі мають рецептори, що дають відчуття зубного болю, потім рецептори слуху, шкірних відчуттів, зору, смаку.

При визначенні хронаксіі враховується тільки мінімальний час дії подразника, але не враховується значення простору, на якому діє подразник, нерозривно пов’язане з часом його дії. Крім того, мінімум енергії подразнення при визначенні хронаксіі не завжди дорівнює 2 реобазам. а часто 2,5-3 реобазам. Істотне значення має якість подразника і його адекватність: при одному і тому ж функціональному стані більш адекватні подразнення виявляють підвищену збудливість органу чуття, а відносно менш адекватні – знижену збудливість. Тому зона найбільшого виборчого відповіді органу почуттів на якісно певне роздратування вимірюється мінімумом енергії в одну реобазам – адекватний. Для визначення адекват застосовуються подразники, дозовані за силою, тривалості і, якщо можливо, простору (П. О. Макаров).

Посилання на основну публікацію