Поняття про природні співтовариства, біогеоценози і екосистеми

У природі все організми взаємодіють між собою, утворюючи різні спільноти. У кожне природне співтовариство входить безліч живих організмів. Серед них є представники всіх царств живого світу – рослин, тварини, гриби, бактерії. Те, які організми живуть в конкретних умовах середовища, які спільноти вони формують, залежить від умов неживої природи (клімату, місцевості та ін.), Тобто залежить від абіогенної середовища.

Природне співтовариство, яке склалося на певній території, що являє собою сукупність живих організмів і абіогенної середовища називається биогеоценозом. Біогеоценоз також є біосистемою як організм, проте іншого, більш високого рівня. Якщо в організмі взаємодіють різні органи і системи органів, то в біогеоценозах – різні види живих організмів. У кожного виду в біогеоценозі є свої функції, тому порушення видового складу може призводити до загибелі біогеоценозів.

В біогеоценозах виділяють чотири ланки:

Неорганічні речовини і енергія сонця.
Автотрофи – це рослини. Вони запасають сонячну енергію, синтезуючи органічні речовини з неорганічних.
Гетеротрофи – це тварини та гриби. Вони споживають готові органічні речовини і використовують накопичену в них енергію.
Сапрофіти – це бактерії, гриби і тварини. Вони теж гетеротрофи, але харчуються залишками організмів або мертвими організмами. Вони розкладають органічні речовини до неорганічних. Таким чином завершують кругообіг речовин і потік енергії.
Відмітною ознакою природних співтовариств є саме потік енергії і круговорот речовин.

Поняття екосистеми майже ідентично поняттю біогеоценозу. Проте вважається, що воно більш вузьке, звернене всередину біогеоценозу. Коли говорять про екосистему, то мають на увазі взаємодію між окремими організмами або організмами і абіогенної середовищем. Розглядають взаємодії всередині біогеоценозу. Коли ж говорять про біогеоценозах, то звертають увагу на його взаємодію з іншими биогеоценозами.

Рослини відіграють в екосистемах істотну роль. Можна сказати, вони формують екосистему. Вони не тільки синтезують органічні речовини, але й визначають зовнішній вигляд, умови середовища існування, визначають видовий склад інших організмів.

Так по переважаючим рослинам іменують різні біогеоценози, визначають їх межі. Сукупність рослин біогеоценозу називають рослинним співтовариством, або фітоценозів.

Приклади лісових рослинних угруповань: ялиновий ліс, діброва, змішаний ліс, сосновий бір, березняк. Це не означає, наприклад, що в діброві ростуть тільки дуби, проте саме вони визначають решті видовий склад біогеоценозу.

Видовий склад будь-якого біогеоценозу формується не випадково, а поступово протягом багатьох років. В результаті в екосистемі збираються організми, які можуть жити один з одним, використовувати один одного, обумовлювати існування один одного. Людина повинна пам’ятати про це, тому що зруйнувати систему легко, а на відтворення потрібні роки.

Посилання на основну публікацію