Поняття про подразливість, збудливість і порушення

Подразливість – це здатність клітин, тканин, організму в цілому переходити під впливом факторів зовнішнього або внутрішнього середовища зі стану фізіологічного спокою в стан активності. Стан активності проявляється зміною фізіологічних параметрів клітини, тканини, організму, наприклад зміною метаболізму.
Збудливість – це здатність живої тканини відповідати на подразнення активної специфічної реакцією – збудженням, тобто генерацією нервового імпульсу, скороченням, секрецією. Тобто збудливість характеризує спеціалізовані тканини – нервову, м’язові, залізисті, які називаються збудливими. Збудження – це комплекс процесів реагування збудливої ​​тканини на дію подразника, що виявляється зміною мембранного потенціалу, метаболізму і т.д. Збудливі тканини володіють провідністю. Це здатність тканини проводити збудження. Найбільшою провідністю володіють нерви і скелетні м’язи.
Подразник – це фактор зовнішнього або внутрішнього середовища діючий на живу тканину.
Процес впливу подразника на клітину, тканину, організм називається роздратуванням.
Всі подразники поділяються на такі групи:
1. За природою
а) фізичні (електрика, світло, звук, механічні дії і т.д.)
б) хімічні (кислоти, луги, гормони і т.д.)
в) фізико-хімічні (осмотичний тиск, парціальний тиск газів і т.д.)
г) біологічні (їжа для тварини, особина іншої статі)
д) соціальні (слово для людини).
2. За місцем впливу:
а) зовнішні (екзогенні)
б) внутрішні (ендогенні)
3. За силою:
а) підпорогові (що не викликають відповідної реакції)
б) порогові (подразники мінімальної сили, при якій виникає збудження)
в) надпорогові (силою вище порогової)
4. За фізіологічною характером:
а) адекватні (фізіологічні для даної клітини або рецептора, які пристосувалися до нього в процесі еволюції, наприклад, світло для фоторецепторів ока).
б) неадекватні
Якщо реакція на подразник є рефлекторної, то виділяють також:
а) безумовно-рефлекторні подразники
б) умовно-рефлекторні

Посилання на основну публікацію