Передумови створення еволюційної теорії Ч. Дарвіна

Наукові передумови. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна була викладена ним у книзі»Походження видів шляхом природного відбору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя»(вийшла в світ у 1859 р.). До середини XX в. був зроблений ряд найважливіших узагальнень і відкриттів, які суперечили креаціоністських поглядам і сприяли зміцненню та подальшому розвитку ідеї еволюції, що створило наукові передумови для еволюційної теорії Ч. Дарвіна.

Перша пролом в метафізичному світогляді була пробита німецьким філософом Е. Кантом (1724-1804), який у своїй знаменитій праці»Загальна природна історія і теорія неба»відкинув міф про перший поштовху і дійшов висновку, що Земля і вся Сонячна система – щось виникло в часі. Завдяки роботам Е. Канта, П. Лапласа і В. Гертеля Земля і Сонячна система стали розглядатися не як одного разу створені, а як розвиваються у часі.

У 1830 р. англійський натураліст, засновник історичної геології Ч. Лайель (1797 – 18 75) обгрунтував ідею про змінюваність поверхні Землі під впливом різних причин і законів: клімату, води, вулканічних сил, органічних чинників. Лайель висловив думку, що органічний світ поступово змінюється, і це було підтверджено результатами палеонтологічних досліджень французького зоолога Ж. Кюв’є (1769-1832).

У першій половині XIX ст. отримала розвиток ідея про єдність всієї природи. Шведський хімік І. Берцеліус (1779 – 1848) довів, що всі тварини і рослини складаються з таких же елементів, як і тіла неживої природи. Німецький хімік Ф. Велер (1800 – 1882) вперше в 1824 р. в лабораторії хімічним шляхом синтезував щавлеву кислоту, а в 1828 р. – сечовину, показавши таким чином, що утворення органічних речовин можливе без участі якоїсь»життєвої сили», притаманною живим організмам.

У XVIII-XIX ст. в силу сформованих історичних умов (колонізації величезних територій та їх дослідження) значно розширилися уявлення про різноманіття органічного світу, про закономірності його розподілу по континентах земної кулі. Інтенсивно розвивається систематика: все різноманіття органічного світу зажадало своїй класифікації та приведення у певну систему, що мало важливе значення для розвитку ідеї про спорідненість живих істот, а потім і про єдність їх походження.

У першій половині XIX ст. починається детальне вивчення географічного поширення організмів; починають розвиватися біогеографія та екологія, перші узагальнюючі висновки яких мали важливе значення для обгрунтування ідеї еволюції. Так, в 1807 р. німецький натураліст А. Гумбольдт (1769-1859) висловив думку про залежність географічного поширення організмів від умов існування. Російський учений К. Ф.Рулье (1814-1858) намагається трактувати історична зміна лику Землі та умов життя на ній і пояснити вплив цих змін на зміну тварин і рослин. Його учень Н. А. Северцов (1827-1885) висловлював ідеї про взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем, про утворення нових видів як пристосовний (адаптивному) процесі.

В цей же час розвивається порівняльна морфологія та анатомія. Її успіхи сприяли з’ясуванню не тільки подібності будови різних видів тварин, а й такого подібності в їх організації, яке наводило на думку про глибокий зв’язок між ними, про їх єдність.

Починає складатися порівняльна ембріологія. У 1817 – 1818 рр.. І. X. Пандер відкриті зародкові листки і універсальність їх закладки в ембріогенезі тварин. Німецький дослідник М. Ратко застосував теорію зародкових листків до безхребетних (1829). В кінці 20-х років XIX ст. російська ембріолог К. М. Бер (1792-1870) встановив основні етапи ембріонального розвитку та довів, що всі хребетні тварини розвиваються за єдиним планом. Згодом узагальнення Бера були названі Ч»Дар-вином законом зародкового подібності та використовувались ним для доказу еволюції. Чудовим ознакою зародкової схожості є, наприклад, наявність зябрових щілин у стінках глотки у зародків всіх хребетних, включаючи людину.

У 1839 р. німецьким зоологом Т. Шванном була створена клітинна теорія, яка обгрунтувала спільність мікроструктури і розвитку тварин і рослин.

Таким чином, інтенсивний розвиток науки, накопичення в різних областях природознавства великої кількості фактів, несумісних із креаціоністську уявленнями про незмінність природи, підготували основу для успішного розвитку еволюційного вчення Дарвіна.

Суспільно-економічні передумови. Затвердження капіталістичного способу виробництва разом з розширенням британської колоніальної імперії супроводжувалося інтенсивною перебудовою сільського господарства, що сприяла розвитку селекції. Досягнення селекціонерів свідчили про те, що людина може змінювати породи і сорти, пристосовувати їх до своїх потреб шляхом штучного відбору. Селекціонери першої половини XIX в. не тільки практично довели могутність штучного відбору, але і намагалися теоретично обгрунтувати його. Це суттєво вплинуло на формування ідеї еволюції, а головне, спираючись на результати селекційної практики як на своєрідну модель, Ч. Дарвін зміг перейти до аналізу зміни видів у природі та процесу видоутворення.

Формуванню ідей Ч. Дарвіна сприяли і деякі політико-економічні ідеї, насамперед погляди А. Сміта і Т. Мальтуса. А. Сміт створив вчення про»вільної конкуренції». Він вважав, що двигуном розвитку виробництва є вільна конкуренція, в основі якої лежить»природне корисливість», або»природний егоїзм», людини, що і служить джерелом національного багатства. Непристосовані конкуренти в процесі вільної конкуренції усуваються. Ідея про конкурентних відносинах, характерних для переходу від феодалізму до капіталізму, вплинула, як це не парадоксально, і на формування уявлень про розвиток живої природи (Ч. Дарвіном згодом була обгрунтована ідея конкурентних відносин між живими організмами).

Особливе значення мали ідеї англійського економіста Т. Мальтуса, який вважав, що людське населення зростає в геометричній прогресії, тоді як виробництво їжі – тільки в арифметичній. В результаті перенаселення виникає недолік засобів існування. Мальтус пояснює це»вічним природним законом природи», вважаючи, що його дію можна обмежити лише зменшенням чисельності населення. В. іншому випадку природа сама відновить рівновагу за допомогою голоду, хвороб і т. д., різко підвищивши інтенсивність конкуренції. Ідея перенаселення в живій природі, що виникає як результат здатності організмів розмножуватися в геометричній прогресії, буде використана Ч. Дарвіном для пояснення виникнення боротьби за існування.

Таким чином, в Англії першої половини XIX в. були широко поширені ідеї вільної конкуренції, вчення про перенаселення, ідея природної загибелі невдалих конкурентів. Ці ідеї наштовхнули Дарвіна на думку про існування в природі деяких аналогій і сприяли створенню еволюційної теорії. Досягнуті до середини XIX ст. великі успіхи в розвитку різних напрямків природознавства, а також суспільно-історичні умови, що стимулювали розвиток селекції та створили можливості для висунення ідей конкуренції та відбору, і з’явилися тими передумовами, які підготували грунт для формулювання наукової концепції біологічної еволюції.

Важливе значення для створення еволюційної теорії мало кругосвітню подорож Ч. Дарвіна на англійському кораблі»Бігль»(1831-1836). У зв’язку із завданнями, поставленими перед експедицією з вивчення обриси берегів Південної Америки та інших територій, Ч. Дарвін мав можливість здійснювати тривалі екскурсії, досліджувати геологічні породи, флору і фауну відвідуваних місцевостей. Під час подорожі він зібрав численні факти, які свідчили на користь змінності видів і підривали віру в їх створення. Ці факти можна об’єднати в три групи.

Посилання на основну публікацію