Партеногенез

Особливу форму статевого розмноження представляє собою партеногенез, або невинне розмноження, – розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини. Дана форма розмноження характерна головним чином для видів, що володіють коротким життєвим циклом з вираженими сезонними змінами.

Партеногенез буває гаплоидним і диплоїдним.

При гаплоидном (генеративних) партеногенезе новий організм розвивається з гаплоїдной яйцеклітини. Отримувані при цьому особини можуть бути тільки чоловічими, тільки жіночими або тими й іншими. Це залежить від хромосомного визначення статі. Наприклад, у бджіл, паразитичних ос, мурашок в результаті партеногенезу з незапліднених яєць з’являються самці, в той час як з запліднених-диплоїдні самки, що призводить до виникнення різних каст організмів. Такий механізм розмноження у суспільних комах дозволяє регулювати чисельність нащадків кожного типу.

У попелиць, дафній, коловерток, деяких ящірок спостерігається диплоїдний (соматичний) партеногенез, при якому ооці-ти самки формують диплоїдні яйцеклітини. Наприклад, у дафній самки діплоїдни, а самці гаплоїдни. У сприятливих умовах у дафній не відбувається мейозу: диплоїдні яйцеклітини розвиваються без запліднення і дають початок самкам. У скельних ящірок перед мейозом відбувається мітотичний збільшення числа хромосом у клітинах статевих залоз. Далі клітини проходять нормальний цикл мейозу, і в результаті утворюються диплоїдні яйцеклітини, які без запліднення дають початок новому поколінню, що складається тільки з самок. Це дозволяє підтримувати чисельність особин в умовах, коли утруднена зустріч особин різної статі.

Встановлено існування природного партеногенезу у птахів. В однієї з порід індичок яйця часто розвиваються партено-генетично, причому з них з’являються тільки самці.

У багатьох видів партеногенез носить циклічний характер. У попелиць, дафній, коловерток в літній час існують лише самки, що розвиваються партеногенетически, а восени партеногенез змінюється розмноженням з заплідненням. Циклічний партеногенез історично розвивався у видів тварин, які гинуть у великій кількості. Широко поширений партеногенез у паразитичних черв’яків, що знаходяться на личинкових стадіях розвитку, що забезпечує їх інтенсивне розмноження і виживання, незважаючи на масову загибель на різних етапах життєвого циклу.

Партеногенез можна викликати штучно. Радянський Вчений Б. Л. Астауров досвідченим шляхом (дратуючи різними способами поверхню яєць шовковичного шовкопряда: механічно погладжуючи пензликом або роблячи уколи голкою, хімічно поміщаючи яйця в різні кислоти, термічно – нагріваючи яйця) домігся ефекту дроблення яєць без запліднення. Надалі американець Грегорі Пінкус з неоплодотворившихся них яєць партеногенетически отримав дорослих жаб і кроликів-

У природі природний партеногнез зустрічається у ряду рослин (кульбаба, ястребинка тощо) і носить назву апоміксис Під апоміксисом зазвичай розуміють або розвиток з неопла-дотворенной яйцеклітини, або виникнення зародка взагалі не з гамет (наприклад, у квіткових рослин зародок може розвиватися з різних клітин зародкового мішка).

Посилання на основну публікацію