Папоротеподібні утворюють цілий відділ в царстві рослин. Вони мають свої особливості будови і розмноження.
Особливостями папоротеподібних рослин є великі, розсічені листя, звані вайямі. Лист росте довго, кілька років. Також папороті мають великі кореневища (видозмінені пагони), від яких відходять додаткові корені.
Серед папоротей є трав’янисті і деревовидні форми. Деревовидні зустрічаються тільки в тропічних і субтропічних областях. У наших широтах папороті – це трав’янисті рослини, що мешкають в лісах, за винятком двох водних видів (сальвінії).
Папороті – спорові рослини. На нижньому боці листків розташовуються спорангії – органи, в яких дозрівають спори.
Дозрілі суперечки висипаються і можуть за відсутності вологи довго перебувати в спокої. При сприятливих умовах з суперечки виростає заросток. Це маленький листок, розміром 0.5-3 см. Зазвичай заросток живе кілька місяців, але може і 10-15 років.
Заросток чи не перетворюється в знайомий нам папороть, це інше покоління, яке називається гаметофитом. На ньому розвиваються гамети (статеві клітини).
Гамети здатні рухатися у воді. У вологу погоду чоловічий та жіночий гамети зливаються в одну клітку (зиготу), з якої виростає знайомий нам папороть (спорофіт), т. Е. Покоління, на якому дозрівають суперечки. Процес злиття гамет називається заплідненням.
Таким чином, у папоротей відбувається чергування статевого (гаметофіту) і безстатевого (спорофіта) поколінь.
Запліднення можливе тільки в воді. Тому папороті поширені в зволожених місцях.
Особливо широко папоротеподібні були поширені в давнину, в кам’яновугільному періоді (карбоні). Вони становили карбонові ліси, що перетворилися тепер в поклади кам’яного вугілля. У наш час налічується близько 11 тисяч видів папоротеподібних.
Щоб зрозуміти які рослини відносяться до папоротеподібних, не потрібно йти в ліс. Багато їх види є кімнатними декоративними рослинами:
Також вони вирощуються у відкритому грунті, на клумбах.
Найбільш відомі наші лісові види – це орляк звичайний і щитовник чоловічий.
Серед тропічних папоротей є чимало епіфітів, що ростуть прикріпленими до інших рослин, але не паразитують на них.
Незважаючи на те, що пік розвитку папоротеподібних пройдено в далекому минулому, їх слід визнати процвітаючою групою рослин. Папоротеподібні зустрічаються на всіх континентах, окрім Антарктиди. Деякі їх види заселяють великі території. Для папоротей характерні: великі листи, чергування статевого і безстатевого поколінь, залежність процесу запліднення від води, довгий зростання заростка і листя.