1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Палеотропічне царство

Палеотропічне царство

Палеотропічне царство охоплює тропіки Старого Світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Малайзію та Полінезію. До його складу належать всі тропічні острови Тихого океану. Флора цього царства дуже багата і своєрідна. Тут близько 40 ендемічних родин, найбільш відомими з яких є непентесові, бананові, панданові та ін. Рослинний покрив царства дуже різноманітний. Тут трапляються різні типи тропічних лісів, мангри, савани, колюче рідколісся, тропічні зарості чагарників, напівпустелі, пустелі, болота і високогірна рослинність тропіків.

Царство поділяють на 12 областей. Тут є дві відокремлені флори – африканська та індомалайська, що знаходяться на значній відстані одна від одної.

Флора Африканського підцарства дуже своєрідна – чверть усіх квіткових рослин є ендеміками. Саме тут, у пустелях Намібії, росте вельвічія дивна (Welwitchia mirabilis), яка належить до однойменної родини ряду гнетових відділу голонасінних і є далекою родичкою нашої ефедри того ж ряду гнетових (рис. 9.10). У Суданській області

налічують 25 ендемічних родів рослин. Деякі з них є спільними з Мадагаскарським царством. Ендемом цієї області є баобаб (Adansonia digitata, рис. 9.11) – дерево висотою 10-25 м з дуже могутнім стовбуром (до 20 м в діаметрі), життя якого триває до п’ять тисяч років.

Мадагаскарське підцарство (область) характеризується високим ендемізмом (85%). Тут є 9 ендемічних родин, 300 ендемічних родів і багато видів. За кількістю видів на першому місці орхідні, потім айстрові і молочайні, значна кількість пальм, зокрема сейшельська (Lodoicea sey-chellarum), а також дерево мандрівників (Ravenala madagaskariensis, рис. 9.12). Мадагаскарська флора має споріднені зв’язки з малазійською, що характеризується високим ендемізмом і наявністю великої кількості давніх, примітивних форм квіткових рослин.

Індомалазійське підцарство характеризується надзвичайним багатством флори, за специфікою якої його поділяють на п’ять областей. Тут трапляється 11 ендемічних родин і дуже багато ендемічних родів і видів, кількість яких ще й досі не відома. Найбільшу цікавість викликає родина дегенерієвих, представники якої мають примітивну квітку паразитного роду рафлезія, один з видів якого має квітку метрової величини, та пальми, що відіграють важливу роль у формуванні рослинних угруповань Індомалазії.

Самобутньою є флора Полінезійського підцарства, до складу якого належать Гавайська й Полінезійська області. Ця острівна флора характеризується досить високим родовим і дуже високим видовим ендемізмом (до 90%). Ендемічних родин тут немає. Виявлено зв’язки з індомалазійською й африканською флорами.

Новокаледонське підцарство (область). Це також острівна флора, що характеризується високим ендемізмом. У її складі 5 ендемічних родин і понад 130 родів, багато не лише ендемічних, а й примітивних видів. Саме тут трапляється 6 з 12 безсудинних родів квіткових. Флора Новокаледонської області споріднена з індомала-зійською та австралійською флорами. На Новій Каледонії зростає близько 2700 видів, 90% з них є ендеміками. Найбільша кількість ендемічних видів з родин пальмових, маренових, аралієвих, бобових, миртових та ін. Ендемічною для цієї області серед хвойних є паразитна рослина паразитаксус (Parasitaxus) з родини подокарпових.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Балобан