Ґрунт – це поверхневий шар землі. Саме тому він сильно схильний до руйнування та забруднення. Найсильнішу дію на ґрунт створюють водна та вітрова ерозія (від лат. «Ерозія» – роз’їдання).
Найбільш чутливі до ерозії ґрунти, які не мають трав’яного покриву.
Навесні під час танення снігу вода бурхливими потоками тече з полів. Вона розмиває родючий верхній шар ґрунту і частина його забирає в річки та інші водойми. Багато ґрунту забирають і потоки дощової води.
Від потоків води на полях утворюються поглиблення (борозни). З року в рік вони збільшуються в розмірах і перетворюються в яри – глибокі і довгі западини в землі. Яри зменшують площі полів.
Верхній, родючий шар ґрунту нерідко здувають сильні вітри.
Вони зносять частки ґрунту в місця, які непридатні для вирощування рослин. Особливо сильно ушкоджують поля пилові бурі. За один-два дні вони забирають шар ґрунту товщиною до 5-25 см.
При вирощуванні рослин в ґрунт вносять мінеральні добрива, а для знищення комах-шкідників використовують різні отрутохімікати. Часто добрив вносять більше, ніж їх потрібно для росту рослин. Надлишок мінеральних речовин і накопичувані в ґрунті отрутохімікати згубні для організмів-ґрунтоутворювачів.
Ґрунт на полях може бути сильно заражений різними дрібними круглими хробаками-паразитами, які сильно знижують урожай рослин. Особливо небезпечні на полях картопляна стеблова, цибульна, сунична та інші види нематод.
Щоб зберегти на полях родючий ґрунт, потрібно захищати його від розмиву водою і від вітру.
Ґрунт на полях розмивається менше, якщо його орють впоперек заглиблень, пророблених струмочками при таненні снігу і під час дощів. Вода затримується пластами ґрунту і вбирається вглиб. Добре допомагає утримувати воду глибока оранка ґрунту.
Зберігають ґрунт від водної ерозії і способи сівби. Так, перехресний посів зернових та посів впоперек схилу зменшує змив ґрунту в 20-30 разів. Ґрунти, які зазнали водної ерозії, іноді на 2-3 роки перетворюють на штучні луки, і багаторічні трави відновлюють їх родючість.
Там, де утворюються яри, садять чагарники, які своїм корінням закріплюють ґрунт. Проти руйнування ґрунту водними потоками будують:
- дамби;
- загати та інші споруди.
На сирих полях, які можуть перетворитися на болота, роблять глибокі канави. У них збирається вода і стікає в найближчі струмки.
Для захисту полів від вітру садять смуги дерев і чагарників. Вони знижують силу вітру, сприяють збереженню вологи в ґрунті. У нашій країні лісові смуги є у всіх посушливих областях.
Щоб у ґрунті зберігалися необхідні умови для життя організмів-ґрунтоутворювачів, при знищенні шкідників потрібно використовувати отрутохімікати, які швидко розкладаються і не накопичуються в ґрунті, і вносити мінеральні добрива в кількості, необхідній для росту рослин.
Питання
- За яких умов відбувається руйнування верхнього шару ґрунту?
- Чому потрібно строго стежити за нормами внесення в ґрунт мінеральних добрив?
- Чому використання отрутохімікатів проти комах-шкідників негативно позначається на ґрунтоутворюючому процесі?
- Що потрібно робити для збереження на полях верхнього родючого шару ґрунту від розмиву водою і від пилових бур?
- Як можна запобігти зростанню ярів?
- Як можна зберегти поля від заболочування?