Особливості внутрішньої будови та життєдіяльності риб

Скелет риби. Внутрішній скелет риби складається з черепа і хребта. Хребет риби складається з великої кількості хребців (рис. 176). У ньому розрізняють тулубовий і хвостовий відділи. Хребці туловищного відділу мають тіло, верхню і нижню дуги. Верхні дуги, слідуючи один за одним, утворюють канал, в якому розташовується спинний мозок. Нижні дуги розростаються в сторони у вигляді двох поперечних відростків. До них зазвичай прикріплюються ребра. Верхні і нижні дуги хребців хвостового відділу мають однакову будову. Між тілами хребців у дорослих кісткових риб знаходяться залишки хорди (рис. 190).

Спереду хребет нерухомо з’єднується з черепом, який складається з мозкової коробки і кісток, що утворюють щелепи, зяброві дуги і зяброві кришки. Деякі кістки входять до складу скелета плавців.
Мускулатура риб. З боків тіла риби розташовуються дві широкі поздовжні м’язові стрічки, які розділені прошарками на сегменти (рис. 191). Вони забезпечують згинання тіла. Є й окремі м’язи, що приводять у рух щелепи, зяброві кришки і плавники.

Травна система. У роті на щелепах у більшості риб знаходяться численні конічні зуби, що сприяють захопленню і удерживанию видобутку. З ротової порожнини їжа проходить через глотку, пронизану зябровими щілинами, а потім по стравоходу потрапляє в шлунок, стінки якого можуть сильно розтягуватися (рис. 192, 193). Численні мікроскопічні залози стінок шлунка виділяють шлунковий сік, під впливом якого їжа частково перетравлюється і переходить в кишечник. У деяких риб шлунок майже не відрізняється від кишечника.

У кишечнику їжа перетравлюється під впливом соків підшлункової залози і жовчі, яка виробляється в печінці. Переварені речовини всмоктуються стінками кишечника і надходять у кров. Залишки неперетравленої їжі видаляються назовні через анальний отвір.

Плавальний міхур, наявний у більшості кісткових риб (рис. 192), наповнений сумішшю газів. При збільшенні обсягу газів в міхурі щільність риби зменшується, і вона легко спливає до поверхні. Зменшення обсягу плавального міхура сприяє зануренню риби в глибину.

Органи дихання риб – зябра (рис. 192). Вони складаються з найтонших зябрових пелюсток, пронизаних капілярами і розташованих на зябрових дугах. Риби постійно заковтують воду. З ротової порожнини вона проходить в глотку і через зяброві щілини виходить назовні. З води, що омиває зябра, в кров надходить кисень, а з крові у воду видаляється вуглекислий газ.

Кровоносна система. Серце у риб знаходиться в передній частині тіла (рис. 194). Воно складається з двох камер – передсердя і шлуночка. Від шлуночка по крупному кровоносної судини аорті кров надходить до зябер. Тут аорта ділиться на артерії, а вони розгалужуються до капілярів, через стінки яких відбувається збагачення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу. Кров, збагачена киснем (артеріальна), надходить до різних органів. Венозна кров від органів збирається в вени і надходить у передсердя.

Видільна система. Під хребтом риби розташовуються стрічкоподібні червоно бурі нирки (рис. 193). Коли кров проходить по розгалуженим у них капілярах, з неї виділяються рідкі продукти життєдіяльності – утворюється сеча. Від нирок відходять два сечоводу. За ним сеча надходить у сечовий міхур, який у кісткових риб відкриваються назовні позаду анального отвору, а у хрящових риб – в клоаку.

Обмін речовин. Усі життєві процеси організму відбуваються з витратою енергії, джерелом якої є їжа. В процесі травлення складні органічні речовини їжі перетворюються на менш складні. Вони надходять в кров, а з неї в усі органи. У клітинах органів з поживних речовин утворюються білки, жири і вуглеводи, характерні для організму риби. У процесі життєдіяльності частина цих речовин при взаємодії з киснем перетворюється на воду, вуглекислий газ і деякі інші речовини. При цьому звільняється енергія, яка витрачається на різні процеси життєдіяльності, розсіюється у вигляді теплоти. Обмін речовин у риб відбувається повільно. Тому температура їх тіла низька і коливається залежно від температури навколишнього середовища. Риби – холоднокровні тварини.
Нервова система. З усіх п’яти відділів головного мозку найбільш розвинені середній мозок і мозочок, які координують рухи риб (рис. 195). З органів чуття найбільш розвинені органи зору, смаку та органи бічної лінії.

Посилання на основну публікацію