1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Особливості будови, росту і розвитку людини

Особливості будови, росту і розвитку людини

В онтогенезі людини розрізняють два основних періоди: внутрішньоутробний, або пренатальний, і позаутробний, або постнатальний. Крім того, виділяють періоди життя людини.

При оцінці площі поверхні окремих ділянок тіла дорослої людини можна застосовувати «правило дев’ятки», згідно з яким поверхня голови і шиї складає 9% поверхні тіла, верхні кінцівки (кожна 9%) – 18%; нижні (кожна 18%) – 36%, передня частина тулуба – 18%, задня частина -18%, промежину – 1%, долоню і пальці – 1%. Більшість антропометричних показників мають значні індивідуальні коливання. Площа поверхні тіла і його окремих фрагментів, пропорції залежать від віку людини (рис. 118).

Розвиток людини відбувається протягом усього його життя, починаючи від утворення зиготи і закінчуючи смертю. Зростання ж (збільшення маси) закінчується до 20 – 25 рокам.

Ріст і розвиток людини характеризуються цілим рядом закономірностей.

  1. 1. Генетична детермінованість. Ріст і розвиток залежать від генома людини, однак взаємодія сукупності генів один з одним і з різними факторами зовнішнього середовища може в тій чи іншій мірі впливати на фенотип.
  2. 2. Стадийность. Ріст і розвиток індивідуума протікають стадийно. При цьому послідовність стадій також детермінована. Однак часові межі між окремими стадіями варіюють. Активність процесу різна на різних стадіях, що дає підставу деяким дослідникам говорити про циклічність. На кожній стадії в організмі відбуваються кількісні та якісні зміни, що обумовлює незворотність процесу.
  3. 3. Каждиш період онтогенезу людини проявляється характерними морфофизиологическими особливостями. Довжина тіла і його маса є інтегральними показниками, що дозволяють судити про фізичний розвиток людини. Як правило, збільшення довжини тіла у чоловіків закінчується у віці 18 – 20 років, у жінок – 16-18 років. Згодом до 60 – 65 років довжина тіла не змінюється, а після цього у зв’язку з укороченням (уплощением) міжхребцевих дисків, зміною постави тіла і уплощением склепінь стопи довжина тіла зменшується приблизно на 1-1,5 мм в рік. В кінці 1-го місячного місяця вагітності довжина зародка складає близько 7 мм, в кінці 2-го – 20-30 мм, а маса тіла 35 г, наприкінці 6-го – довжина тіла 30 см, а маса 600 – 700 г, в кінці 9-го – довжина 47 см, маса – 2000 – 2500 протягом першого року життя дитини відбувається найбільше збільшення довжини тіла (на 21-25 см), в періоди раннього і першого дитинства швидкість росту швидко зменшується, на початку періоду другого дитинства швидкість росту стабілізується (4,5 – 5,5 см на рік), а в кінці – різко зростає. У підлітковому віці річна прибавка довжини тіла у хлопчиків становить у середньому 5,8 см, у дівчаток – 5 -5,7 см. При цьому у дівчаток інтенсивний ріст спостерігається у віці від 10 до 13 років, а у хлопчиків – в підлітковому віці, далі зростання сповільнюється.

Маса тіла подвоюється до 5 – 6-го місяця після народження, потроюється до року і збільшується приблизно в 4 рази до двох років. Збільшення довжини і маси тіла йде приблизно однаковими темпами. Максимальна річна прибавка маси тіла має місце в підлітковому віці: у дівчаток на 13-му, а у хлопчиків на 15-му році життя. Маса тіла збільшується до 20 – 25 років. Зазвичай стабільна маса тіла зберігається до 40 – 46 років. Слід прагнути до того, щоб протягом всього життя маса тіла людини зберігалася в межах цифр 19 – 20-річного віку.

За останні 100-150 років спостерігається акселерація – прискорення морфофункционального розвитку і дозрівання всього організму дітей і підлітків, яка більшою мірою проявляється в економічно розвинених країнах. У чоловіків акселерація виражена більшою мірою. Так, маса тіла новонароджених дітей зросла в середньому на 100 – 300 г, однорічних – на 1500 – 2000 г, а довжина їхнього тіла – на 5 см. Довжина тіла дітей в періоди другого дитинства і в підлітковому віці збільшилася на 10 – 15 см, а дорослих чоловіків – на 6 – 8 см. Скоротився період збільшення довжини тіла людини – в кінці минулого століття зростання тривало до 23 -26 років, в даний час у чоловіків – до 18 – 19, у жінок – до 16-17 років. Прискорилися прорізування молочних і постійних зубів, психічний розвиток, статеве дозрівання. Наприкінці XX в. в порівнянні з його початком середній вік приходу менструацій у дівчаток знизився з 16,5 до 12-13 років, а настання менопаузи змістилося з 43-45 до 48 – 50 років. Комплекс змін у дорослої людини називають «секулярним трендом» (вікова традиція).

При описі тіла людини в цілому та окремих його частин і органів ми наведемо дані про вікові особливості їх будови. У цьому розділі будуть представлені лише основні морфофункціональні характеристики людини в різні вікові періоди.

У новонародженого голова округла, велика (1/4 всієї довжини тіла проти 1/8 у дорослого), шия і груди короткі, живіт довгий, ноги короткі, руки довгі (див. Рис. 118). Окружність голови на 1 – 2 см більше окружності грудей, мозковий відділ черепа відносно більше лицьового. Форма грудної клітки бочкообразная. Хребет позбавлений вигинів, лише незначно виражений крижовий мис. Таз вельми рухливий, кістки, складові тазову кістку, що не зрощені між собою. Внутрішні органи більші, ніж у дорослої людини. Так, наприклад, маса печінки новонародженої дитини становить 1/20 маси тіла, в той час як у дорослого 1/50. Довжина кишечника в 2 рази більше довжини тіла, у дорослої людини – в 4 – 4,5 рази. Маса мозку новонародженого становить 13 – 14% маси тіла, а у дорослої людини лише близько 2%. Великими розмірами відрізняються наднирники і тимус.

Фізичний розвиток дитини відбувається не поступово, а стрибкоподібно. Періоди зростання не відповідають описаним періодів життя людини (табл. 30).

У грудному віці тіло дитини росте найшвидше. Приблизно з 6 місяців починається прорізування молочних зубів. За перший рік життя розміри ряду органів і систем досягають розмірів, характерних для дорослого (око, внутрішнє вухо, центральна нервова система). Протягом перших років життя швидко ростуть і розвиваються опорно-руховий апарат, травна, дихальна системи.

У період раннього дитинства прорізуються всі молочні зуби і відбувається перше «округлення», т. Е. Збільшення маси тіла випереджає ріст тіла в довжину, швидко прогресує психічний розвиток дитини і, що найголовніше, мова, пам’ять. Дитина починає орієнтуватися в просторі. Протягом 2 – 3-го років життя ріст у довжину превалює над збільшенням маси тіла. В кінці періоду першого дитинства починається прорізування постійних зубів. У зв’язку з швидким розвитком мозку, маса якого до кінця періоду досягає вже 1100 – 1200 г, швидко розвиваються розумові здібності, каузальне мислення, довго зберігається здатність впізнавання, орієнтації в часі, в днях тижня. У ранньому і в першому дитинстві статеві відмінності (крім первинних статевих ознак) майже не виражені.

У період другого дитинства знову переважає зростання в ширину, проте в цей час починається статеве дозрівання, а до кінця періоду посилюється ріст тіла в довжину, темпи якого більше у дівчаток. У 10 років відбувається перший перехрест – довжина і маса тіла у дівчаток перевищує таку у хлопчиків. Прогресує психічний розвиток дітей. Розвивається орієнтація відносно місяців року і календарних років. Мабуть, найважливішим є початок статевого дозрівання, більш раннє у дівчаток, що пов’язано з посиленням секреції жіночих статевих гормонів: у них у 8 – 9 років починає розширюватися таз і заокруглюватимуть стегна, збільшується секреція сальних залоз і оволосіння лобка. У хлопчиків в 10-11 років починається ріст гортані, яєчок і статевого члена, який до 12 років збільшується на 0,5 – 0,7 см.

У підлітковому віці швидко ростуть і розвиваються статеві органи, посилюються вторинні статеві ознаки. У дівчаток збільшується кількість волосся на шкірі лобкової області, з’являється волосся в пахвових западинах, збільшуються розміри статевих органів, молочних залоз, лужна реакція піхвового секрету стає кислою, з’являються менструації, змінюється форма тазу. У хлопчиків швидко збільшуються яєчка і статевий член, спочатку оволосіння лобка розвивається за жіночим типом, набухають грудні залози. До кінця підліткового періоду (15 – 16 років) починається ріст волосся на обличчі, тілі, в пахвових западинах, на лобку – за чоловічим типом, пігментіруется шкіра мошонки, ще більше збільшуються статеві органи, виникають перші еякуляції. У підлітковому віці ріст тіла в довжину превалює над зростанням у ширину. У 13-14 років відбувається другий перехрест кривих росту хлопчиків і дівчаток, після чого хлопчики ростуть швидше, ніж дівчата. У підлітковому віці розвивається механічна і словесно-логічна пам’ять.

Юнацький вік збігається з періодом дозрівання. У цьому віці ріст і розвиток організму в основному завершується, і всі апарати і системи органів практично досягають морфо-функціональної зрілості.

Будова тіла в зрілому віці змінюється мало, а в похилому і старечому простежуються характерні для цих вікових перебудови, які вивчає спеціальна наука геронтологія (грец. Geron – старий). Часові межі старіння варіюють у широких межах у різних індивідуумів. У старечому віці відбувається зниження адаптаційних можливостей організму, зміна морфофункціональних показників всіх апаратів і систем органів, серед яких найважливіша роль належить імунної, нервової та кровоносної систем.

Старіння – генетично детермінований процес. Слід особливо підкреслити, що активний спосіб життя, регулярні заняття фізичною культурою уповільнюють процес старіння, однак це можливо в межах, обумовлених спадковими факторами.

Статеві ознаки відрізняють чоловіка від жінки. Вони діляться на первинні (статеві органи) і вторинні (розвиток волосся на лобку, розвиток молочних залоз, зміна голосу та ін.).

Наводимо деякі антропометричні показники залежно від віку (табл. 31).

Статура визначається генетичними (спадковими) факторами, впливом зовнішнього середовища, соціальними умовами. Виділяють три типи статури людини: мезоморфних, брахіморфний і доліхоморфний. При мезоморфному (грец. Mesos-середній, morphe – вид, форма) типі статури (нормостені-ки) анатомічні особливості наближаються до усереднених параметрах норми (з урахуванням віку, статі і т. Д.). Для брахіморфного (грец. Brachys – короткий) типу статури (гиперстеники) характерне переважання поперечних розмірів, вгодованість, що не дуже високий зріст. Серце відносно великих розмірів розташоване поперечно завдяки високо стоїть діафрагми. Це призводить до вкорочення легенів; петлі тонкої кишки розташовані переважно горизонтально. Особи доліхоморфного (грец. Dolichos – довгий) типу статури (астеники) відрізняються стрункістю, легкістю, переважанням поздовжніх розмірів, відносно більш довгими кінцівками, слабким розвитком м’язів і жиру, порівняно тонкими вузькими кістками. Їх нутрощі опущені, діафрагма розташована нижче, тому легкі довшими, а серце розташоване майже вертикально.

ПОДІЛИТИСЯ: