Основні положення клітинної теорії
Клітина – це структурна і функціональна одиниця живого.
Всі живі організми складаються з клітин – з однієї клітини (одноклітинні організми) чи багатьох (багатоклітинні). Клітина – один з основних структурних, функціональних і відтворюючих елементів живої матерії; це елементарна жива система.
Існують еволюційно неклітинні організми (віруси), але вони можуть розмножуватися тільки в клітинах. Різні клітини відрізняються один від одного і за будовою, і за розмірами:
- розміри клітин коливаються від 1 мкм до декількох см. (яйцеклітини риб і птахів);
- за формою: можуть бути круглими (еритроцити), деревовидними (нейрони), веретеноподібними (м’язові волокна);
- за біохімічними характеристиками: наприклад, в клітинах, що містять хлорофіл або бактеріохлорофіл, йде процес фотосинтезу, який неможливий за відсутності цих пігментів;
- за функціями: розрізняють статеві клітини – гамети і соматичні – клітини тіла, які, в свою чергу, підрозділяють на безліч різних типів.
Історія вивчення клітини пов’язана з іменами багатьох видатних вчених. Так, Роберт Гук вперше застосував мікроскоп для дослідження тканин і на зрізі пробки і серцевини бузини побачив осередки, які і назвав пізніше клітинами.
Антоні ван Левенгук вперше побачив клітини під збільшенням в 270 разів, а Маттіас Шлейден і Теодор Шванн створили клітинну теорію.
У роботі «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі і зростанні тварин і рослин» (1839) Т. Шванн сформулював основні положення клітинної теорії, які потім неодноразово доповнювалися і уточнювалися.
Сучасна клітинна теорія включає такі положення:
- Клітина – основна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів, найменша одиниця живого.
- Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні (гомологічні) за своєю будовою, хімічним складом, основним проявам життєдіяльності і обміну речовин.
- Розмноження клітин відбувається шляхом їх розподілу, і кожна нова клітина утворюється внаслідок розподілу вихідної (материнської) клітини.
- У складних багатоклітинних організмах клітини спеціалізовані по виконуваній ними функції і утворюють тканини; з тканин складаються органи, які тісно взаємопов’язані і підпорядковані нервовим і гуморальним системам регуляції.
Значення клітинної теорії у розвитку науки полягає в тому, що завдяки їй стало зрозуміло, що клітина – найважливіша складова частина всіх живих організмів. Вона їх головний «будівельний» компонент, клітина є ембріональною основою багатоклітинного організму, так як розвиток організму починається з однієї клітини – зиготи; клітина – основа фізіологічних і біохімічних процесів в організмі, так як на клітинному рівні відбуваються в кінцевому рахунку всі фізіологічні та біохімічні процеси. Клітинна теорія дозволила дійти висновку про подібність хімічного складу всіх клітин і ще раз підтвердила єдність всього органічного світу.
Прокаріоти (лат. про – перед і гр. каріон – ядро) – це найдавніші організми, що не мають оформленого ядра. До них відносять бактерії, синьо-зелені водорості (цианеї, або ціанобактерії), рикетсії, мікоплазми та ряд інших організмів. Спадкова інформація у них передається через молекулу ДНК, яка утворює нуклеоїд. У цитоплазмі клітини прокаріотів немає багатьох органоїдів, які є у еукаріотичної клітини:
- мітохондрій;
- ендоплазматичної сітки;
- апарату Гольджі і т. д .;
Функцію цих органоїдів виконують обмежені мембранами порожнини. У прокаріотичній клітині є рибосоми. Більшість прокаріотів має розмір 1-5 мкм. Розмножуються вони шляхом ділення без вираженого статевого процесу.
Еукаріоти (гр. еу – добре і каріон – ядро) – організми, в клітинах яких є чітко оформлені ядра, що мають власну оболонку (каріолемми). Ядерна ДНК у них укладена в хромосоми. У цитоплазмі еукаріотичних клітин є різні органели, які виконують специфічні функції:
- мітохондрії;
- ендоплазматична мережа;
- апарат Гольджі;
- рибосоми і т. д.
Більшість еукаріотичних клітин має розмір близько 25 мкм. Розмножуються вони мітозом або мейозом (при утворенні статевих клітин – гамет або при утворенні спор у рослин); зрідка зустрічається амітоз – пряме ділення, при якому не відбувається рівномірний розподіл генетичного матеріалу (наприклад, в клітинах епітелію печінки). Еукаріоти також виділяють в особливе надцарство, яке включає царства:
- грибів;
- рослин;
- тварин.