Осі площини тіла людини

Частинами тіла людини є тулуб, шия, голова і дві пари кінцівок: дві верхні кінцівки – руки і дві нижні – ноги.

В анатомії умовно прийнято вивчати тіло у вертикальному симетричному положенні з опущеними руками, великі пальці яких звернені назовні (положення супінації). При анатомічному описі користуються площинами і напрямами, що проходять через тіло відповідно трьом площинам і осям системи прямокутних координат. З трьох площин одна проходить горизонтально і називається горизонтальною, а дві, що йдуть перпендикулярно до неї, є вертикальними і називаються одна – фронтальною, інша – сагітальною. Горизонтальна площина проходить паралельно лінії горизонту; фронтальна площина – у поперечному напрямку, відповідаючи площині лоба, звідки сталося ІЕЕ назва (frons – лоб, frontalis – лобовий); сагітальна площина – через тіло в переднє-задньому напрямі (sagitta – стріла). Сагітальна площина, що проходить строго посередині тіла і ділить його на праву і ліву половини, називається серединною або медіанною. Осі, що йдуть в місцях перетину горизонтальних і фронтальних площин, називаються поперечними; що йдуть в місцях перетину горизонтальних і сагітальних площин – сагітальними або переднє-задніми; знаходяться на перетині фронтальних і сагітальних площин – вертикальними. Фронтальних, горизонтальних і сагітальних площин можна провести через тіло будь-яку кількість. Виняток становить медіанна площини – її можна провести тільки одну.

Фронтальна площина, що проходить через подовжню вісь тіла, ділить його на передній і задній відділи. Передній називається також черевним або вентральним (venter-живіт), а задній – спинним або дорсальним (dorsum-спина). Поверхня якого органу, обернена в бік передньої поверхні тіла, називається передньою або вентральною, а спрямована в бік спини – задньою або дорсальною. Поверхня органу, яка звернена у бік серединної площини тіла, називається внутрішньою або медіальною (medialis), а протилежна – зовнішньою або латеральною (lateralis). Поверхня, звернена в бік голови, називається краніальною (cranialis – черепною) або верхньою, а протилежна поверхня, звернена к тазу, – каудальною (caudalis – хвостовою) або нижньою.

Відповідно площин і осей тіла названі і напрямки, за якими розташовується той чи інший орган:

  • догори, або краніально, тобто по напрямку до голови;
  • донизу, або каудально, тобто по напрямку до тазу;
  • до переду, або вентрально; до заду, або дорсально;
  • до середини, або медіально;
  • назовні, ілілатерально.

Терміни “краніально” і “каудально” вживають тільки тоді, коли мова йде про тулуб і шию. Для кінцівки користуються термінами, які позначають більш близьке чи більш віддалене стосовно тулуба становище її частини: відповідно проксимальне або дистальне. Для визначення напрямку застосовують терміни “проксимально” і “дистально”.

Дві половини тіла, на які поділяє його медіанна площини, побудовані за типом їх дзеркального відображення. Однак в деталях вони не зовсім однакові. Асиметрія будови тіла особливо позначається на будові і положенні його внутрішніх органів. Такі непарні органи, як шлунок, селезінка, серце та інші, асиметричні як по своїй будові, так і по місцю розташування в організмі.

Якщо говорити тільки про зовнішні форми тіла, то вони також не цілком симетричні. Наприклад, у правші зазвичай більше розвинена права рука: не тільки сильніше, але й довше, чим ліва, приблизно на сантиметр. У шульги є зворотні співвідношення. Можна також відзначити деяку асиметрію будови ніг. Хребетний стовп теж побудований не зовсім симетрично і має невеликі вигини вбік. Майже у всіх людей є деяка асиметрія обличчя.

Посилання на основну публікацію