Організменний рівень організації життя

Організм, за висловом В.І. Вернадського, – це «біохімічна окремість як складова живої речовини біосфери». Разом з тим організм є конкретним представником популяції і виду, є частиною їх і, отже, виступає як структурний компонент для популяції видового рівня організації життя. У той же час сам організм як цілісність є біосистему відкритого типу якісно іншого рівня, що відрізняється від інших структурних рівнів організації життя.

З появою організмів як якісно своєрідних біосистем життя на Землі набула особливого характер взаємозв’язків і взаємодій, зумовила наповнення живими істотами неживу природу. З появою організмів виникла біосфера. Кожен структурний рівень виникає за допомогою об’єднання частин і процесів, що входять в нього, і організації їх в єдину систему. Виникаючі при цьому властивості структурного рівня не є сумою входять до нього частин і явищ, а проявляються як додаткові, нові властивості, що з’являються з-за взаємодії і складності назв компонентів. Кожному рівню притаманні свої унікальні закони і явища. Вони і характеризують особливості біосистеми того чи іншого рівня.

Організму притаманні такі процеси життєдіяльності, як обмін речовин, харчування, дихання, виділення, подразливість, розмноження, поведінку, певний спосіб життя, пристосованість до середовища проживання. Всі разом ці процеси в їх взаємозв’язку і взаємодії характеризують організм як цілісну саморегулюючу біосистему особливого структурного рівня життя – организменного. Тільки для цього рівня біосистем характерні названі процеси.

Організменний рівень життя на Землі представлений численним різноманітністю форм організмів. Серед них – бактерії, гриби, різноманітні водорості, вищі рослини, тварини, людина. Навіть віруси вважаються організмами, але відносяться до неклітинним формам життя. Як будь-який структурний рівень організації життя, організменний рівень характеризується своїми, особливими, властивостями.

Посилання на основну публікацію