Органічні речовини клітини

Кисень, водень, вуглець, азот входять до складу органічних речовин. Органічні сполуки являють собою крупні молекули, звані полімерами. Полімери складаються з багатьох повторюваних одиниць (мономерів). До органічних полімерним з’єднанням відносять вуглеводи, жири, білки, нуклеїнові кислоти, АТФ.

Вуглеводи

Вуглеводи складаються з вуглецю, водню, кисню.

Мономерами вуглеводів є моносахариди. Вуглеводи раз- деляют на моносахариди, дисахариди і полісахариди.

Моносахариди – прості цукри з формулою (СН2О) n, де n – будь-яке ціле число від трьох до семи. Залежно від числа вуглецевих атомів у молекулі розрізняють тріози (3С), тетрози (4С), пентози (5С), гексози (6С), гептози (7С).

Тріози С3Н6О3 – наприклад глицеральдегид і дігідроксіацетон – грають роль проміжних продуктів в процесі дихання, навчаючи- ствуют у фотосинтезі. Тетрози С4Н8О4 зустрічаються у бактерій. Пентози С5Н10О5 – наприклад рибоза – входить до складу РНК, дезоксирибоза входить до складу ДНК. Гексози – С6Н12О6 – наприклад глюкоза, фруктоза, галактоза. Глюкоза – джерело енергії для клітини. Разом з фруктозою і галактозою глюкоза може брати участь в утворенні дисахаридов.

Дисахариди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моносахаридами (гексози) з втратою молекули води.

Формула дисахаридов С12Н22О11 Серед дисахаридов найбільш широко поширені мальтоза, лактоза й сахароза.

Сахароза, або тростинний цукор, синтезується у рослин. Мальтоза утворюється з крохмалю в процесі його перетравлення в організмі тварин. Лактоза, або молочний цукор міститься тільки в молоці.

Полісахариди (прості) утворюються в результаті реакції конденсації великого числа моносахаридів. До простих полісахаридів відносять крохмаль (синтезується у рослин), глікоген (міститься в клітинах печінки і м’язах тварин і людини), целюлозу (утворює клітинну стінку у рослин).

Складні полісахариди утворюються в результаті взаємодії вуглеводів з ліпідами. Наприклад, гліколіпіди входять до складу мембран. До складних полісахаридів відносять також сполуки вуглеводів з білками (глікопротеїди). Наприклад, глікопротеїди входять до складу слизу, що виділяється залозами желудоч- но-кишкового тракту.

Функції вуглеводів:

1. Енергетична: 60% енергії організм отримує при розпаді вуглеводів. При розщепленні 1 г вуглеводів виділяється 17,6 кДж енергії.

2. Структурна і опорна: вуглеводи входять до складу плазматичної мембрани, оболонки рослинних і бактеріальних клітин.

3. запасати: поживні речовини (глікоген, крохмаль) відкладаються в запас в клітинах.

4. Захисна: секрети (слиз), які виділяються різними залозами, оберігають стінки порожнистих органів, бронхів, шлунка, кишечника від механічних пошкоджень, шкідливих бактерій і вірусів.

5. Беруть участь у фотосинтезі.

Жири та жироподібні речовини

Жири складаються з вуглецю, водню, кисню. Мономерами жирів є жирні кислоти і гліцерин. Властивості жирів визначаються якісним складом жирних кислот і їх кількісним співвідношенням. Рослинні жири рідкі (масла), тварини – тверді (наприклад сало). Жири нерозчинні у воді – це гідрофобні сполуки. Жири, з’єднуючись з білками, утворюють ліпопротеїди, з’єднуючись з вуглеводами – гліколіпіди. Гліколіпіди і ліпопротеїди – це жироподібні речовини.

Жироподібні речовини входять до складу мембран клітин, мембранних органел, нервової тканини. Жири можуть з’єднуватися з глюко- зой і утворювати глікозиди. Наприклад, глікозид дигитоксина – речовина, що використовується при лікуванні хвороб серця.

Функції жирів:

1. Енергетична: при повному розпаді 1 г жиру до вуглекислого газу і води виділяється 38,9 кДж енергії.

2. Структурна: входять до складу клітинної мембрани.

3. Захисна: шар жиру захищає організм від переохолодження, механічних ударів і струсів.

4. Регуляторна: стероїдні гормони регулюють процеси обміну речовин і розмноження.

5. Жир – джерело ендогенної води. При окисленні 100 г жиру виділяється 107 мл води.

Посилання на основну публікацію