Органи, системи і апарати органів

При вивченні людського тіла його прийнято поділяти на системи та апарати органів і розглядати їх у певній послідовності. Тому нормальну анатомію людини іноді називають систематичної анатомією.

Орган, як компонент системи або апарату органів, анатомічно і функціонально відособлений від сусідніх утворень. Органом називають частину тіла, яка в процесі розвитку виду та особини придбала своєрідність положення, форми, розмірів, внутрішньої будови, функцій і взаємодієте іншими органами. Орган – це цілісна конструкція, що складається з різних тканин і подразделяющаяся на дрібніші частини: частки, часточки, сегменти ит. п. Ці анатомічні утворення, у свою чергу, включають в себе структурно-функціональні одиниці органу. При виділенні анатомічних систем і апаратів враховують спільність джерел розвитку і функціональних відправлень органів. Органи, що виконують загальні функції і мають загальні джерела походження, утворюють анатомічну систему (наприклад, кісткову, м’язову, травну, дихальну). Для апаратів характерно функціональне об’єднання систем і органів, що мають різні джерела походження (опорно-руховий, ендокринний).

Для динамічної анатомії та спортивної морфології характерно підрозділ цілісного організму на три частини (блоку): органи, які виконують руху (опорно-руховий апарат); органи, які регулюють рухову діяльність (нервова система, органи чуття, ендокринний апарат); органи, що забезпечують рухову діяльність (серцево-судинна, травна, дихальна, видільна системи). Це розмежування умовно, так какдостіженіе високої спортивної форми, пристосування до спеціалізованих навантажень досягається завдяки перебудові всього організму, а не будь-якої окремої його частини (блоку).

Посилання на основну публікацію