Онтогенез людини і його критичні періоди

У сучасному людському суспільстві природний відбір хоча і уповільнив свою дію, але фактично йде на всіх стадіях онтогенезу – індивідуального розвитку організму. Значну роль у цьому відіграють різноманітні екологічні фактори.

При істотних несприятливих екологічних факторах виникає мутаційний процес. У деяких районах нашої планети частота мутацій навіть збільшилася через забруднення природи мутагенами. Негативний вплив на онтогенез людини роблять радіоактивність, хімічне забруднення біосфери, особливо при застосуванні в сільському господарстві гербіцидів і пестицидів. Показовим у цьому відношенні приклад застосування дусту, або ДДТ, який тривалий час був присутній у багатьох компонентах природного середовища, надаючи негативний вплив на онтогенез людини в районах його масового, постійного застосування.

Як показали дослідження вчених, критичними періодами онтогенезу людини є початковий і кінцевий.
На початковій стадії розвитку своєї еволюції як біологічного виду людина розселявся в максимально сприятливої природному середовищі. Саме тому стародавні цивілізації розвинулися в районах м’якого, теплого клімату (Єгипет, долини Тигру і Євфрату, Інду і Гангу, Хуанхе і Янцзи і т. д.).
Всі види живих організмів, що живуть на Землі, змушені адаптуватися (пристосовуватися) до середовища проживання, до мінливих умов життя. І тільки людина, використовуючи освоєну їм додаткову енергію, пристосовує всю цілком середовище свого проживання до власних потреб, істотно й у відносно короткі терміни перетворює природу в планетарних масштабах. У цьому виявляється корінне екологічне відмінність людської цивілізації.

Тиск людства на природне середовище в даний час за своїми масштабами перевищує опір середовища і часто пригнічує його. Зростаючий дисбаланс між антропогенним тиском на природу і у відповідь її опором є одна з основних екологічних особливостей людської популяції. Саме в ньому таїться загроза повного знищення природних екосистем, в тому числі і глобальної – Землі. Людина протягом багатьох століть переробляє середовище проживання «під себе», під свої потреби в ресурсах, необхідних для нормальної життєдіяльності. У гонитві за ресурсами людина освоює нові місця існування, спочатку чужі і навіть смертельно небезпечні для нього по ряду екологічних показників. При цьому людство повторює шлях своїх предків, які, спустошивши одну середовище проживання, відправлялися освоювати нову. В даний час навіть в Антарктиді ведеться пошук корисних копалин. А в Росії північні райони Євразії давно стали освоюватися, незважаючи на суворі кліматичні умови.

Посилання на основну публікацію