Нераціональне харчування

Нераціональне харчування, що відрізняється збалансованість харчових речовин в раціоні, дефіцитом змісту макро- і мікроелементів, посилює негативний вплив інших факторів навколишнього середовища і повинно враховуватися як заважає фактор. Так, наприклад, в таких екологічно неблагополучних містах, як Кемерово, Норильськ, Єкатеринбург, Оренбург, населення забезпечене каротином і вітаміном А тільки на 30-85% (Спірічев В. Б. [и др.], 1995). Низька забезпеченість каротиноїдами є неблагополучним фактором, що істотно підвищує ризик розвитку онкологічних і серцево-судинних захворювань. У більшості регіонів Росії відзначається недостатнє забезпечення кальцієм, фосфором, йодом та іншими нутрієнтами.
Багато вчених справедливо вважають, що понад 90% хвороб людини прямо або побічно обумовлені характером його живлення.
З порушенням харчування прямо пов’язані такі захворювання:
– Серцево-судинні (атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба);
– Шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, печінки, кишечника, в тому числі й онкологічні);
– Сечостатевої системи (сечокам’яна хвороба);
– Обміну речовин (цукровий діабет, гіпер-, гіпо-, авітаміноз, ожиріння);
– Зубів і порожнини рота (карієс зубів і т. Д.).
Порушення харчування побічно ведуть до послаблення імунної системи організму, а це означає:
– Люди частіше хворіють на простудні та онкологічні захворювання;
– Настає передчасне старіння організму;
– Знижується тривалість життя.
За даними Інституту харчування РАМН, найважливішими наслідками порушення харчового статусу населення Росії є:
– Зниження у 14% дітей до дворічного віку антропометричних показників;
– Наявність у 55% ​​дорослих старше 30 років надлишкової маси та ожиріння;
– Прогресуюче збільшення чисельності населення зі зниженою масою тіла, навіть у юнаків призовного віку (18-19 років);
– Нестача вітаміну С у 70-100% населення;
– Нестача вітамінів групи В (В1, В2, В6 і фолату) у 40-80% населення;
– Недолік бета-каротину у 40-60% населення;
– Нестача селену у 85-100% населення;
– Нестача йоду, цинку та інших мікроелементів.
Таким чином, харчування являє собою серйозну соціально-гігієнічну проблему, яка полягає в попередженні виникнення численних аліментарних захворювань, для вивчення яких зручно користуватися наступною класифікацією (табл. 14).
Більшість металів, включаючи важкі, є ессенціальними факторами для організму людини. Проте в певних концентраціях ряд з них становить небезпеку для здоров’я людини. Відомо, що з 12 найбільш поширених і потенційно небезпечних для людини важких металів (ртуть, свинець, кадмій, сурма, олово, мідь, ванадій, хром, молібден, марганець, кобальт і нікель) перші чотири можуть бути беззастережно віднесені до токсичних елементів (ксенобіотиків ).
Велика частина багатьох токсичних речовин надходить в організм людини з харчовими продуктами. Так, наприклад, до 40-70% всього добового надходження свинцю потрапляє саме цим шляхом. У вітчизняних видах харчових продуктів найбільш високі рівні вмісту свинцю визначаються в консервах в жерстяній тарі, рибі свіжої та мороженої, пшеничних висівках, желатині, молюсках і ракоподібних. Найбільш високий вміст свинцю в коренеплодах, вирощених на землях поблизу промислових районів, уздовж доріг. В організмі людини іони свинцю взаємодіють з сульфгідрильними групами білків, в першу чергу ферментів, утворюючи стійкі з’єднання і блокуючи різні ферментні системи. Свинець здатний до кумуляції (в кістковій тканині).

Посилання на основну публікацію