Всі судини (за винятком судин легенів) реагують на зниження напруги кисню розширенням свого просвіту, що сприяє збільшенню місцевого кровотоку. Особливість регуляції кровотоку в судинах легенів полягає в тому, що на зниження напруги кисню в навколишньому середовищі вони реагують підвищенням тонусу, закриттям капілярних сфінктерів і зменшенням кровотоку. Така реакція є корисною, так як забезпечує підстроювання інтенсивності кровотоку до рівня вентиляції легеневих альвеол.
Регуляція артеріального тиску крові. Підтримання нормального рівня тиску крові в магістральних артеріях є необхідною умовою збереження кровотоку. Регуляція рівня кров’яного тиску забезпечується функціональною системою. Схема такої системи, побудованої на основі принципів теорії функціональних систем академіка П. К. Анохіна, представлена на рис. 9.16. Регульованим параметром в ній є рівень кров’яного тиску в артеріальних судинах і порожнинах серця. Механізми нейрогуморальної регуляції організму можуть вплинути на кров’яний тиск тільки через вплив на вищезгадані фактори. Як за рахунок нервових так і деяких гуморальних впливів (викид в кров адреналіну і норадреналіну) зміна роботи серця і опору судин може бути досягнуто швидко (за одиниці секунд). Для прояву ряду гуморальних регуляцій потрібні десятки хвилин. Нарешті, для зміни об’єму циркулюючої крові і її в’язкості можуть знадобитися години і дні. Тому за швидкістю реалізації впливу на рівень артеріального тиску виділяють: механізми швидкого реагування, механізми нешвидкого реагування та механізми повільного реагування і тривалої дії.
Механізми швидкого реагування. Забезпечуються нервовою системою за рахунок здійснення комплексу рефлекторних реакцій і інтегративної функції нервових центрів.