Моторика шлунка

Регуляція моторики шлунка здійснюється нервово рефлекторними і гуморальними механізмами. Парасимпатичні блукаючі нерви посилюють моторику шлунку: збільшують ритм і силу скорочень, швидкість перистальтики. При збудженні симпатичних нервів спостерігається гальмування моторної функції шлунка. Гормон гастрин і серотонін викликають збільшення рухової активності шлунка, в той час як секретин і холецистокінін гальмують шлункову моторику.

Блювота – рефлекторний руховий акт, в результаті якого вміст шлунка викидається через стравохід в порожнину рота і надходить у зовнішнє середовище. Це забезпечується скороченням м’язової оболонки шлунка, м’язів передньої черевної стінки і діафрагми і розслабленням НСС. Блювота часто є захисною реакцією, за допомогою якої організм звільняється від токсичних і отруйних речовин, що потрапили в шлунково-кишковий тракт. Однак вона може мати місце при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, інтоксикаціях, інфекціях. Блювота виникає рефлекторно при порушенні блювотного центру довгастого мозку аферентні нервовими імпульсами від рецепторів слизової оболонки кореня язика, глотки, шлунка, кишечника. Зазвичай акту блювоти передує відчуття нудоти і посилене слиновиділення. Збудження блювотного центру з наступною блювотою може виникати при подразненні нюхових і смакових рецепторів речовинами, що викликають почуття огиди, рецепторів вестибулярного апарату (під час їзди на автомобілі, морської подорожі), при дії деяких лікарських речовин на блювотний центр.

Посилання на основну публікацію