Методи селекції рослин — доповідь

Методи, що застосовуються селекціонерами – це різні види відбору і гібридизації. При селекції перехреснозапилених рослин використовується масовий відбір, так отримують генетично неоднорідні популяції. Індивідуальний відбір використовується в разі потреби створення генетично однорідних груп самозапильних рослин, для цього береться потомство від якої-небудь однієї особини. Цим методом виводяться нові сорти капусти, пшениці та інших сільгоспрослин. Щоб нові корисні властивості в сорті закріпилися генетично потрібне підвищення ступеня гомозиготності у представників нового сорту і тоді може застосовуватися метод самозапилення перехреснозапилених рослин.

Постійно застосовується знання про явище гетерозису – вибуховий підвищення виживання, врожайності і стійкості до негативного впливу зовнішніх умов в першому поколінні нащадків різних чистих ліній і сортів. Цей ефект властивий тільки гібридам першого покоління, у нащадків помітно знижується. Гетерозисний ефект обумовлюється зникненням у нащадків чистих ліній негативного впливу рецесивних генів, а також об’єднанням в них домінантних генів батьків, що приводить до взаємного посилення позитивних властивостей.

Ще одна широко застосовується методика – штучна поліплоідія. Поліплоїдні рослини швидше ростуть, вони високоврожайні і мають великі розміри плодів. Так, давно культивується триплоїдного цукрові буряки, чотирьохплоїдна пшениця і жито, шестиплоїдна пшениця.

Використовується і штучний мутагенез. Для створення відрізняються високою врожайністю поліплоїдних форм застосовується саме цей метод. З його ж допомогою отримані більш 2 тис сортів різних рослин і грибів за останні 70 років. Як мутагенів використовується гамма-випромінювання – близько 70% випадків і рентгенівські промені – в 30%. Більшість мутантів має негативні зміни, але в рідкісних випадках отримані позитивні ознаки зберігають і на їх основі створюють нові сорти.

Також, сучасна генетика дозволила подолати біологічні бар’єрні механізми захисту виду, наприклад – безпліддя міжвидових гібридів. Результатом такої віддаленої гібридизації стає отримання плодоносних нащадків різних видів – жита з пшеницею, картоплі з томатом, різних плодових дерев.

Посилання на основну публікацію