Метаморфоз

Метаморфозом (від грецького слова metamorphosis – перетворення) у рослин називають перетворення їх основних органів – кореня, стебла і листя. У процесі еволюції, пристосування організмів до мінливих умов існування ці органи іноді дуже сильно видозмінюються. Наприклад, всі частини квітки – його пелюстки, чашолистки, тичинки і маточка – являють собою метаморфізує листя. З листя утворюються і ловчі органи комахоїдних рослин, в які потрапляють комахи та інші дрібні тварини: «капкан» венериної мухоловки, ловчий глечик азіатських кувшіночніков.

Схожі за зовнішнім виглядом утворення можуть виникати з різних органів (див. Аналогія). Так, колючки кактуса утворилися з листя, а колючки глоду і терну – з частини пагонів. У бобових рослин вусики – видозмінені листки, у винограду – частина суцвіть. Всі коренеплоди – морква, петрушка, ріпа, буряк – результат метаморфоза кореня, службовця вмістилищем запасних поживних речовин (власне коренем у них є лише нижня частина та відходять від неї бічними корінням).

У тварин метаморфозом називаються глибокі перетворення будови організму протягом індивідуального розвитку (див. Онтогенез). Зазвичай вони пов’язані з різкою зміною умов існування, наприклад з переходом від водного до повітряного або наземного способу життя. Такий метаморфоз можна спостерігати при розвитку жаби. З яйця (ікринки) вилуплюється мешкає у воді личинка – пуголовок. Тривалий час він росте. Але потім під час метаморфоза він втрачає личинкові органи (зябра, довгий хвіст, рогові зуби) і набуває органи, характерні для дорослої тварини (легкі, задні і передні кінцівки, кісткові зуби, в 6-8 разів зменшується довжина кишечника). Жабеня виходить на сушу ще з залишками хвоста, але незабаром набуває образ дорослої жаби. Метаморфоз пуголовка викликається гормонами щитовидної залози.

У процесі розвитку багатьох комах – метеликів, жуків, комарів, мух – послідовно змінюються форми, не схожі одна на іншу: з яйця вилуплюється червоподібна личинка (у метеликів її називають гусеницею), яка не має зовнішніх зачатків крил. Вона повзає, багато їсть, багато разів линяє (див. Линька) і швидко росте. З останньою линянням починаються докорінні перетворення личинки – її метаморфоз: вона стає лялечкою, яка не харчується і обмежена в рухах. У лялечці руйнуються личинкові структури і утворюються органи, властиві дорослій формі. У результаті з’являється доросла комаха. Цей метаморфоз відбувається під контролем гормону проторакальной залози (в переднегруді) – екдізона.

Посилання на основну публікацію