Легенева вентиляція. Оксігемометрія

Легенева вентиляція (хвилинний об’єм дихання) – це кількість повітря, яке обмінюється при диханні за 1 хвилину. Хвилинний об’єм дихання розраховується шляхом множення об’єму вдихуваного повітря на число дихальних рухів на хвилину.

  • У дорослої здорової людини в стані відносного фізіологічного спокою хвилинний об’єм дихання становить від 6 до 8 л.
  • У дітей він дорівнює від 0,6 до 5 л.

Існують поняття відносного і абсолютного хвилинного об’єму дихання.

Відносний хвилинний об’єм розраховується на 1 кг маси тіла людини. У дітей внаслідок частих дихальних рухів ця величина значно більша, ніж у дорослих:

  • у новонароджених вона становить 0,19 л.;
  • у дітей 1 року – 0,3 л.;
  • у дорослих – всього 0,1 л.

Для більш точної характеристики вентиляційної здатності легень визначають наступні показники.

Альвеолярна вентиляція легенів – це об’єм повітря, який знаходиться в альвеолах протягом 1 хвилини. Ця величина визначається за формулою:

АВЛ = (ДО – МП) × частота дихальних рухів.

У цій формулі:

  • АВЛ – альвеолярна вентиляція легень;
  • ДО – дихальний об’єм повітря в мл;
  • МП – мертвий простір в мл.

Коефіцієнт легеневої вентиляції – це відношення об’єму повітря, яке надійшло в легені при вдиху, до об’єму повітря, яке вже знаходиться в цей час в легенях. Коефіцієнт легеневої вентиляції показує, наскільки оновлюється повітря, яке знаходиться в легенях, при кожному дихальному русі.

У нормі коефіцієнт легеневої вентиляції дорівнює 1/7.

Коефіцієнт легеневої вентиляції визначається за формулою:

КЛВ = ДО – МП/ФЗЄ,

де

  • ДО – дихальний об’єм легень в мл;
  • МП – мертвий простір в мл;
  • ФЗЄ – функціональна залишкова ємність легень в мл.

Резерв вентиляції легенів характеризує функціональні можливості збільшення вентиляції легеневої тканини і розраховується за формулою:

РВЛ = МВЛ – ХОД/МВЛ × 100%,

де

  • МВЛ – максимальна вентиляція легенів;
  • ХОД – хвилинний об’єм дихання.

Максимальна вентиляція легенів. Оксигемометрія – це фотометричний метод безперервного вимірювання ступеню насичення крові киснем. Даний метод заснований на спектральних особливостях гемоглобіну. Від ступеню насичення крові киснем залежить вміст кисню в тканинах, а отже, і забезпечення нормального протікання в них окислювальних процесів.

Рівень насичення киснем артеріальної крові є кращим показником функції зовнішнього дихання.

Вміст газів в крові людини неоднаковий і залежить від періоду розвитку. Кров плоду містить більше вуглекислого газу і менше кисню:

  • артеріальна кров плода насичена киснем всього на 50-75%;
  • кров матері – на 96%.

Залежно від ступеню насичення крові киснем змінюється її колір – від темно-вишневого до червоного, що призводить до зміни світлопоглинання крові, яке реєструється при дослідженні.

Оксигемометрія – це метод, який дозволяє спостерігати за зміною насичення циркулюючої крові киснем. Оксигемометр складається з вушного датчика, електровимірювального приладу зі шкалою від 60 до 100%, який показує насичення крові киснем.

У нормі насичення артеріальної крові киснем становить 96-97%.

За допомогою оксигемометра можна в динаміці спостерігати за зміною насичення крові киснем при різних станах:

  • при м’язовому і фізичному навантаженні;
  • при вдиханні чистого кисню;
  • при довільній затримці дихання.
Посилання на основну публікацію