Криптозой, або докембрій

Криптозой, або докембрій, об’єднує дві ери (ератеми, підео-ни): архейську (apxf – з грец. початок, походження) і протерозойську (nporepo – з грец. попередній, раніший і… життя). Учені вважають, що життя зародилося в архейській ері. Однак, зважаючи на те, що перші організми не мали ніяких скелетних утворень, від них майже не залишилося слідів. За мільярди років, що минули, породи архейського віку зазнали чималих змін, адже горотворчі метаморфічні та денудаційні процеси ніколи не призупинялися. Вони й зруйнували первинну біоту, проте не скрізь. На щастя, вченим у середині минулого століття вдалося віднайти неметаморфізовані гірські породи – так звані “кратони”, в яких виявлено рештки докембрійської біоти.

Ізотопний метод дослідження дав змогу виявити вік найдавніших слідів життя шляхом вимірювання ізотопного складу вуглецю -основного будівельного матеріалу живих істот. Американські фахівці за допомогою ізотопного методу дослідження визначили вік найдавніших слідів життя шляхом вимірювання ізотопного складу вуглецю – основного будівельного матеріалу живих істот. Американські фахівці Е. Баргхоорн, Дж. Шопф, С. Фокс, німецький палеонтолог Г. Пфлюг виявили своєрідні мікроскопічні еліпсо- та паличкоподібні тіла, яких вони вважають примітивними організмами – докембрійськими прокаріотами.

Знайдені прокаріоти, на думку І. Величка, “мають досить складну організацію, а тому простіші організми могли виникнути близько 4,5 млрд років тому”. Ці організми є бактеріями і синьо-зеленими водоростями. Вони жили у воді, і вода їх захищала від пагубної дії ультрафіолетових променів. Саме тому море могло стати “колискою життя”. Дж. Бернал з цього приводу зазначав, що “життя є похідною води”. Правда, академік М. Холодний мав іншу думку: “… Не вода, а поверхня первісних гірських порід, вкрита тонким шаром мулу та межуюча безпосередньо з атмосферою, була колискою життя на Землі та першим місцем мешкання найстійкіших і здатних до подальшого розвитку архебіонтів”.

В архейську еру відбулися значні події в еволюції органічного світу – ароморфозі1 (аїрю – з грец. піднімаю і морфоз):

  • • розвиваються прокаріоти (про – з грец. попереду, раніше і rnpvov – горіх, ядро);
  • • виникли автотрофні організми – зелені фотосинтезуючі рослини, які збагатили киснем атмосферу і гідросферу;
  • • виник озоновий горизонт в атмосфері;
  • • живі організми перебралися на суходіл;
  • • виник статевий процес і комбінативна мінливість;
  • • виникли багатоклітинні організми – еукаріоти (єі – з грец. добре, і горіх).

Між прокаріотами й евкаріотами, як зазначав О. Топчієв (1996), “існує еволюційна пропасть, адже перші з них – “безсмертні” організми дуже просто влаштовані, розмножуються поділом і тому зберігають свої функції і структуру протягом 3,5 млрд років…, а другі смертні – вони мають здатність розмножуватися статевим шляхом і, утворюючи нові гени, таким чином, вдосконалювати свою інформацію про довкілля від покоління до покоління”. Завдяки цим подіям підготовлено шлях для наступних прогресивних кроків еволюції життя на Землі.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.