Коріння рослин

Корінь – один з основних органів рослини. Він виконує функцію поглинання з грунту води з розчиненими в ній елементами мінерального живлення. Корінь закріплює і утримує рослину в грунті. Крім того, коріння мають метаболічну значення. У результаті первинного синтезу в них утворюються амінокислоти, ферменти, гормони та ін, які швидко включаються в наступний біосинтез, що відбувається в стеблі і листі рослини. У коріння можуть відкладатися запасні поживні речовини.

Корінь – осьовий орган, що має радіально-симетричне анатомічна будова. Корінь невизначено довго наростає в довжину завдяки діяльності апікальної меристеми, ніжні клітини якої майже завжди прикриті кореневим чехликом. На відміну від втечі, корінь характеризується відсутністю листя і, в силу цього, розчленування на вузли і міжвузля, а також наявністю чехлика. Вся зростаюча частина кореня не перевищує 1 см.

Кореневої чохлик довжиною близько 1 мм складається з пухких тонкостінних клітин, які постійно замінюються новими. У зростаючого кореня чехлик практично оновлюється щодня. Відшаровуються клітини утворюють слиз, що полегшує просування кінчика кореня в грунті. Функції кореневого чохлика – захист точки зростання та забезпечення коріння позитивного геотропизма, який особливо сильно виражений у головного кореня.

До чехлике примикає зона поділу розміром близько 1 мм, складена клітинами меристеми. Меристема в процесі мітотичних поділів утворює масу клітин, забезпечуючи зростання кореня і поповнюючи клітини кореневого чохлика.

За зоною поділу слід зона розтягування. Тут збільшується довжина кореня в результаті росту клітин та набуття ними нормальної форми і розміру. Протяжність зони розтягування – кілька міліметрів.
За зоною розтягування розташовується зона всмоктування, або поглинання. У цій зоні клітини первинної покривної тканини кореня – епіблеми – утворюють численні кореневі волоски, які всмоктують грунтовий розчин мінеральних речовин. Зона поглинання має довжину в кілька сантиметрів, саме тут коріння всмоктують основну масу води і розчинених в ній солей. Ця зона, як і дві попередні, поступово пересувається, змінюючи своє місце у грунті з ростом кореня. Кореневі волоски у міру зростання кореня гинуть, зона всмоктування виникає на знову зростаючому ділянці кореня, і всмоктування поживних речовин відбувається з нового обсягу грунту. На місці колишньої зони поглинання формується зона проведення.

Посилання на основну публікацію