Кількість, склад і загальні властивості крові

Кров – непрозора клейка рідина червоного кольору, солоноватого смаку, що складається з двох частин: плазми і формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Кількість і склад крові безперервно коливаються, але відрізняються відносною сталістю у кожного виду тварин. Кількість крові, будова і кількість формених елементів, хімічний склад плазми у різних видів тварин неоднакові.

Кількість крові у людини становить у середньому 7 % ваги всього тіла (з коливаннями 5-9 %), у коня – 9,8%, у корови – 8,0%, у вівці – 8,2%, у свині – 4, 6%.

У людини в нормальних умовах у спокої вся кров ділиться на дві частини. Одна частина крові, рівна 40-50 % всієї її маси, циркулює по кровоносних судинах всього тіла – циркулює кров, а інша частина знаходиться в депо – депонована кров.
Депонована кров зосереджена в капілярах селезінки, печінки та підшкірної клітковини і майже не змішується з циркулюючої кров’ю.

Підвищення температури тіла, м’язова робота, задуха, вдихання вуглекислого газу, сильні переживання – емоції, введення і кров гормону надниркової залози – адреналіну – викликають збільшите кількості циркулюючої крові за рахунок крові, що викидається з депо.
За підрахунками в селезінці застоюється 16%, в печінці 20%, а в шкірі 10% всієї маси крові.
Значення депонування крові полягає в тому, що при зменшенні кількості циркулюючої крові завдяки її застаиванию в депо падає навантаження на серце під час спокою пришита. А при крововтратах і при зазначених вище умовах (м’язова робота і т. д.), у випадках необхідності і екстреному збільшенні кількості циркулюючої крові, рефлекторно відбувається її викидання з депо в кров’яне русло.

Необхідно врахувати, що депонована кров, в силу механічних причин і всмоктування води з плазми в тканини, містить більше формених елементів, ніж циркулює кров. Так, кількість еритроцитів у селезінкової крові відноситься до їх кількості в циркулюючої крові, як 3:2.
Тому надходження депонованої крові в загальне кров’яне русло викликає не тільки абсолютне, а й відносне зростання в крові кількості еритроцитів і гемоглобіну.
Надходження в організм рідин на короткий час збільшує загальну кількість крові, так як після всмоктування в кишечнику вода переходить у кров. При позбавленні організму води і особливо при крововтратах кількість крові тимчасово зменшується.

Швидке зменшення об’єму циркулюючої крові при крововтратах більш небезпечно, ніж втрата формених елементів, так як воно супроводжується падінням кров’яного тиску. Повільна втрата навіть великих кількостей крові менш небезпечна, ніж швидка втрата менших кількостей крові. Повільна втрата до всіх еритроцитів може ще не привести до смерті. Швидка втрата при артеріальній кровотечі 1/ 3 – 1 /2 усієї кількості крові веде до смерті.

Посилання на основну публікацію