Будь-який вид пристосовується до мінливих умов існування і знаходиться собі місце у зовнішньому, часто несприятливому середовищі неіндивідуально та навіть не як проста сума особин, а у формі певних і своєрідних угруповань організмів.
Останні являють собою єдине функціональне ціле – популяцію.
За визначенням академіка С.С. Шварца, популяція – це елементарне угруповання організмів певного виду, що володіє всіма необхідними умовами для підтримки своєї чисельності неосяжно тривалий час в постійно мінливих умовах середовища.
Популяція має загальним генофондом і займає певну територію.
Важливо підкреслити, що з позицій сучасної екології популяцію розглядають як елементарну одиницю процесу мікроеволюції, оскільки вона володіє унікальним і найважливішим для підтримки життя виду протягом тривалого періоду якістю – здатністю до перебудови свого генофонду у відповідь на зміну екологічних факторів середовища проживання.
Елементарна (локальна) популяція є сукупністю особин того чи іншого виду (наприклад, білки), яка займає якуйсь невеликк ділянку однорідної за умовами проживання площі. Сукупність елементарних популяцій формує більш велику екологічну популяцію.
Біологічний вид – це складна біологічна система, яка складається з угруповань організмів – популяцій, що володіють характерними особливостями:
- будови;
- фізіології;
- поведінки.
Популяція є генетичною одиницею виду: її зміни обумовлюють еволюцію даного виду.
В екології досить широкого поширення набула концепція ієрархії (співпідпорядкованості) популяцій залежно від розмірів займаної ними території. Вчений-еколог Н.П. Наумов, наприклад, ввів поняття елементарної, екологічної та географічної популяції, які, своєю чергою, входять в ареал виду.
Основною властивістю популяції є її безперервна зміна, рух, динаміка, що сильно впливає на структурно-функціональну організованість, продуктивність, біологічна різноманітність і стійкість системи.
Особини однієї популяції роблять один на одного не менший вплив, ніж абіотичні фактори середовища або інші види організмів, що живуть неподалік.
Простір, на якому популяція або вид в цілому зустрічаються протягом всієї своєї життєдіяльності, називається ареалом – областю розселення. Ареал може бути суцільним або розірваним, якщо між його складовими частинами виникають різні перешкоди (водні, орографічні та ін), простором, не заселені представниками даного виду. Контакти між особинами однієї популяції відбуваються частіше, ніж між особинами різних популяцій одного виду.