✅Інгібітори синтезу і функцій нуклеїнових кислот

Кілька класів антимікробних препаратів здатні порушувати синтез і функцію бактеріальних нуклеїнових кислот, що досягається трьома способами:

  1. інгібуванням синтезу попередників пурінпірімідінових основ (сульфаніламіди, триметоприм);
  2. придушенням реплікації і функцій ДНК (хінолони/фторхінолони, нітроімідазол, нітрофурани);
  3. пригніченням РНК-полімерази (рифаміцин).

В більшості своїй в цю групу входять синтетичні препарати, з антибіотиків подібним механізмом дії володіють тільки рифаміцин, які приєднуються до РНК-полімерази і блокують синтез мРНК.

Дія фторхінолонів пов’язано з інгібіцією синтезу бактеріальної ДНК шляхом блокування ферменту ДНК-гірази. ДНКгіраза є топоізомеразою ΙΙ, яка забезпечує розплітання молекули ДНК, необхідне для її реплікації.

Сульфаніламіди – структурні аналоги ПАБК – можуть конкурентно зв’язуватися і інгібувати фермент, який потрібен для переведення ПАБК в фолієву кислоту – попередник пуринових і піримідинових основ. Ці основи необхідні для синтезу нуклеїнових кислот.

Посилання на основну публікацію