Імунні сироватки та імуноглобуліни

Імунні лікувальні та профілактичні сироватки застосовують вже більше 100 років. В даний час використовують антитоксичні (проти різних бактеріальних токсинів), антибактеріальні (протитифозних, протіводізентерійное, протичумна та ін.), Противірусні (проти сказу, кліщового енцефаліту та ін.) Імунні сироватки. Імунні сироватки отримують шляхом гипериммунизации (багаторазової імунізації) тварин (коні, осли, кролики) специфічнимантигеном з подальшим виділенням з крові імунних сироваток. Такі препарати називаються гетерогенними імунними сироватками, так як вони містять чужорідні для людини сироваткові білки. Для отримання гомологічних сироваток використовують кров перехворіли людей або спеціально імунізованих донорів. Такі сироватки переважно, оскільки дають значно менше побічних реакцій на їх введення. Основним діючим початком в імунних сироватках є специфічні імуноглобуліни проти того чи іншого антигену токсинів, бактерій вірусів. Тому їх виділяють з імунних сироваток, очищають і концентрують різними фізико-хімічними методами. Іноді для підвищення специфічності антитіл виділяють тільки їх антигензв’язуючих ділянку (Fab-фрагмент). Такі препарати отримали назву доменних антитіл.

Імунні сироватки і препарати імуноглобулінів застосовують з лікувальною і профілактичною метою. Особливо ефективно їх застосування для лікування і профілактики токсінеміческіх інфекцій (правець, ботулізм, газова гангрена, дифтерія). З лікувальною метою ці препарати вводять якомога раніше внутрішньом’язово або внутрішньовенно у великих дозах.

Профілактичні дози сироваткових препаратів значно менше, препарати вводять внутрішньом’язово людям, що мали контакт з хворим або джерелом інфекції, для створення пасивного імунітету. Після введення імунних сироваток або імуноглобулінів можливі ускладнення у вигляді анафілактичного шоку і сироваткової хвороби. Тому перед введенням таких препаратів необхідно ставити алергічну пробу на чутливість до них пацієнта, а вводити – по Безредке, тобто дробно невеликими кількостями. Іноді вдаються до активно-пасивної імунізації, тобто до одночасного введення вакцини і сироватки для формування короткочасного пасивного імунітету з заміною його через кілька тижнів активним, що виникають у відповідь на введення вакцини. До такого методу імунізації вдаються при профілактиці правця в поранених, профілактики сказу і в деяких інших випадках.

Посилання на основну публікацію