Грудна клітка

Грудну клітку утворюють грудний відділ хребетного стовпа і 12 пар ребер, замкнених спереду грудиною.

Ребра складаються з кісткової частини (ззаду) і реберного хряща (спереду). Верхні 7 пар ребер прикріплюються своїми хрящами до грудини і носять назву істинні ребра, нижні 5 пар до грудини не доходять і називаються помилковими ребрами. З них VIII, IX і часто X ребра прикріплюються своїми хрящами до хряща вишележащего ребра, об- утворюючи так звану реберної дугу (див. рис. 17). Ніжніеребра, XI і XII, не зливаються з вищерозташованими ребрами, знаходяться серед м’язів і носять назву коливні ребра. У 48 % випадків до вагається відноситься і Xребра.

Кісткова частина ребра являє собою вузьку вигнуту пластинку. Це – типова довга губчаста кістка. У ній розрізняють середній відділ – тіло і два кінці, задній і передній. На задньому кінці ребро має головку для з’єднання з тілами хребців. Попереду і зовні від неї розташовується кілька звужена частина ребра, його шийка. За нею слід горбок для з’єднання ребра з поперечним відростком хребця. На XI і XII ребрах ці горбки відсутні. Тіло кожного ребра має внутрішню і зовнішню поверхні. Для I ребра вони є верхній і нижній поверхнями. У нижнього краю внутрішньої поверхні ребра знаходиться борозна, по якій проходять кровоносні судини і нерви. Від I і до VII ребра довжина ребер збільшується, a otVIII до XII зменшується.

Грудина (див. рис. 17) являє собою плоску видовжену кістка, розташовану в передньому відділі грудної клітки. Вона відноситься до довгих губчастим кістках. У грудині виділяють три частини: рукоятку, тіло і мечоподібний відросток. Рукоятка грудини має кілька вирізок, з яких верхня, яремна, є непарною, а ключична і реберні – парними. Тіло грудини донизу розширюється і має з боків суглобові поверхні для зчленування з хрящами III -VII ребер. Мечоподібний відросток, як і вся грудина, плоскої форми. Він з’єднується з тілом грудини за допомогою синхондроз, який після 30 років переходить у синостоз.

Як ребра, таки грудина добре промацуються. При отсчіти ребер потрібно не втрачати зіткнення з поверхнею шкіри і, промацуючи кожне ребро, ставити кінці пальців у міжреберні проміжки. З огляду на те що I ребро на більшому своєму протязі покрито ключицею, при отсчітиваніі ребер замість нього промацують ключицю, ставлячи великий палець в 1 -й міжреберних проміжок. У грудини промацуються бічні краї, її верхній край, де неважко визначити положення яремної вирізки, а також передня поверхня всієї грудини, включаючи і поверхня мечоподібного відростка.

Посилання на основну публікацію