Градієнт широтного різноманіття

Одне з найбільш загальних положень екології полягає в тому, що при наближенні до екватора загальна кількість видів збільшується. Такий градієнт широтного різноманітності спостерігається як в наземних, так і у водних екосистемах, серед хребетних, безхребетних і рослин. Є кілька винятків, у тому числі оси – паразити, попелиця, деякі мешканці моря і паразити хребетних, проте більшість таксономічних груп підкоряється цьому правилу.

Але які закони лежать в основі цього феномену? Екологи не перестають висувати все нові й нові гіпотези, на даний момент їх існує 28. Згідно з деякими, вся справа у збільшенні доступної енергії в тропіках, які займають величезну територію, мають більшу стабільність і древній вік. Більшість пояснень підходить лише для декількох класів явищ, для деяких груп організмів, але не підходить до інших.

Одна з труднощів дослідження цього феномена полягає в тому, що він спостерігається в такому великому масштабі, що неможливо перевірити гіпотези експериментально. Все, що ми маємо, це епізодичні спостереження і констатація фактів, що не дуже плідно для перевірки гіпотез або виявлення суті їх відмінностей. Пошук доказів однієї гіпотези не виключає існування іншої. Крім того, було б занадто оптимістично припустити, що одна-єдина гіпотеза зможе пояснити це глобальне явище, що стосується таких різних таксономічних груп, як дерева і морські молюски.

Що стосується окремих груп організмів, то їх різноманітність у тропіках пояснити досить легко. Наприклад, оскільки в тропічних лісах багато різноманітних видів дерев, то серед них завжди можна зустріти плодові. Тому не дивно, що в тих же лісах спостерігається велика різноманітність птахів, що харчуються фруктами, таких, як папуги. Поза тропіків вони б вимерли або їм довелося б мігрувати взимку.

Незважаючи на те, що даний феномен вивчається протягом десятиліть, досі вчені не дуже добре уявляють собі процеси, що лежать в основі одного з найпоширеніших біологічних явищ на Землі.

Посилання на основну публікацію