Гіпотеза еволюції і створення світу

У перших розділах Книги Буття сказано, що Всесвіт, Земля і все на ній створені Творцем в шість днів створення світу. Про це ж свідчать святі всіх віків (див. Додатки). У міру відходу суспільства від віри, в XIX в. стали набирати силу еволюційні погляди про те, що життя з’явилася сама по собі в процесі історичного саморозвитку матерії – еволюції. Птахи і ссавці стали вважатися розвиненими з плазунів, плазуни – з земноводних, земноводні – з риб, а риби – з безхребетних форм.

Гіпотетичні зміни організмів, що викликають ці макроеволюціонние великі переходи, вчені назвали аромор-фозамі (<грец. Aire піднімаю + morphe форма), на відміну від змін адаптаційного характеру, идиоадаптаций (<грец. Idios своєрідний + лат. Adaptatio пристосування). Передбачуване історичне саморозвиток особин назвали філогенезом.

До Ароморфоз стали відносити поява щелеп у хребетних (більш активне харчування), поява скелета для кріплення м’язів (велика рухливість організму), поділ венозного і артеріального кровотоков (максимальне насичення крові киснем і теплокровность), виникнення зябер, легенів (дихальної функції) і серця (функції кровообігу), у рослин – виникнення фотосинтезу, квітки та плоду – у покритонасінних і т.д.

Передбачалося, що виникнення класу птахів викликано низкою великих ароморфозов, а їх величезна різноманітність обумовлено идиоадаптациями. Ароморфозами вважається поява у птахів губчастих легень, виникнення повної перегородки між правим і лівим шлуночками серця, повне розділення кровотоку і теплокровних. Цими ознаками птиці істотно відрізняються від плазунів. Пристосуваннями до польоту – идиоадаптациями – вважається перетворення передніх кінцівок в крила, виникнення пір’яного покриву і рогового дзьоба, подвійне дихання і повітряні мішки, наявність кіля, вкорочення кишечника і відсутність сечового міхура.

У сучасній еволюційної теорії ароморфозами називають гіпотетичне виникнення в ході еволюції пристосувань, істотно підвищують рівень організації істот, идиоадаптациями – пристосування до середовища без принципової перебудови біологічної організації.

Виділяють також дегенерацію – гіпотетичне різке спрощення, пов’язане зі зникненням цілих систем органів і функцій, наприклад при переході до паразитичного способу життя. Передбачається, що у черв’яків-паразитів редуцировались (<лат. Reductio повернення, відсунення назад) органи чуття, спростилося будова нервової і травної систем, у рослин-паразитів втратилася здатність до фотосинтезу. Втрата очей кротом також вважається прикладом дегенеративного шляху розвитку.

Посилання на основну публікацію