Генетика: визначення

 Генетика – це біологічна наука, що вивчає гени, спадковість та мінливість живих організмів. Перші закономірності генетики людство помітило на зорі свого розвитку. Наприклад, дуже швидко перші люди зрозуміли, чим кращі характеристики рослини, дав насіння (наприклад, злакового), тим краще і якісніше буде урожай, який з нього виросте. Те ж саме стосувалося домашніх тварин – для розмноження і отримання якісного потомства намагалися відбирати тільки кращих особин. Так виникла селекція (лат. selectio – вибирати).

 

Тим не менш, сучасна генетика ґрунтується на роботах Грегора Менделя, який у середині XIX століття помітив, що всі живі організми переймають спадкові риси за допомогою особливих одиниць спадковості, які сьогодні знайомі нам під назвою гени.

 

Гени – це ділянки ДНК, молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти, яка складається з ланцюга чотирьох типів нуклеотидів. Саме послідовність, у якій з’єднані ці нуклеотиди, є спадковою інформацією живих організмів. Найчастіше ДНК зустрічається у формі двох основ, які з’єднані між собою нуклеотидами за комплементарному типу.

 

Будова молекули ДНК

 

Послідовності нуклеотидів в гені є своєрідним керівництвом для клітин щодо синтезу білків і ланцюгів амінокислот – порядок нуклеотидів в гені залежить від порядку амінокислот у білку і навпаки. Ця взаємозв’язок називається генетичним кодом. Зміни послідовності нуклеотидів змінюється також послідовність амінокислот у білку, що змінює його функції і форму, найчастіше в негативну сторону. Це називається генетичною мутацією і найчастіше є причиною генетичних захворювань, які передаються по спадку, особливо, коли такі порушення збігаються в обох батьків. Саме тому всі живі організми прагнуть мати потомство від особин, походження яких територіально максимально віддалене від походження самих організмів.

Посилання на основну публікацію